Бальнеологічні ресурси – основа розвитку рекреаційних систем Закарпатської області - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА Бальнеологічні ресурси - основа розвитку рекреаційних систем Закарпатської області Вступ Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати осередком лікувально-оздоровчої рекреаційної діяльності світового рівня. Зазначена складова, по-перше, забезпечує життєдіяльність туристів (послуги розміщення, харчування, транспорту); по-друге, задовольняє специфічні туристично-рекреаційні потреби (послуги лікування, оздоровлення, екскурсійне, культурне, побутове обслуговування). Враховуючи екологічний стан території Закарпатської області спостерігається зростання суспільних потреб у проведені рекреації, зокрема в бальнеолікуванні (лікуванні мінеральними водами і пелоїдами), що і зумовили актуальність обраної теми курсової роботи. Метою роботи є вивчення сучасного стану бальнеологічних ресурсів та їх поширення для розвитку санаторно-курортного господарства у межах області. Завдання дослідження: ? охарактеризувати поняття «рекреаційна система» та підходи до її вивчення; ? розкрити суть поняття «рекреаційно-туристичні ресурси»; ? виокремити методи дослідження бальнеологічних ресурсів; ? дати характеристику природним умовам та чинникам розвитку бальнеологічних ресурсів Закарпатської облаті; ? охарактеризувати значення та ступінь освоєння бальнеологічних ресурсів області; ? розглянути використання бальнеологічних ресурсів у рекреаційній системі регіону; ? виділити популярні бальнеологічні курорти Закарпаття ? проаналізувати проблеми та перспективи розвитку бальнеологічних ресурсів туризму Закарпаття. Теоретичною базою дослідження курсової роботи є наукові праці як вітчизняних дослідників у сфері розвитку сфери послуг України, а саме Закарпатської області. Вперше ідею про рекреаційну систему як об’єктивне і соціальне за своєю сутністю формування висунуто В. С. Преображенським [1]. Базову модель ТРС було запропоновано В.С. Преображенським та Л.І. Мухіною [5]. За Олександром Олексійовичем Бейдиком, ТРС - це соціальна, керована (частково самокерована) геосистема, гетерогенна за складом (складається з взаємозвязаних підсистем відпочиваючих, природних та культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління), яка характеризується функціональною (стан підсистеми визначається функцією системи в цілому) і територіальною цілісністю [3]. За О.Г. Топчієвим, ТРС ? це форма організації рекреаційної діяльності на певній території, що забезпечує функціональний взаємозвязок, взаємодію та координацію всіх підсистем, блоків і елементів рекреаційного господарства для надання послуг відпочинку. 2) На початковому етапі формування ТРС доцільне вивчення її одним вченим, перед яким стоїть завдання дослідити загальні тенденції і структуру (в тому числі просторову) ТРС, особливості її формування і територіальної організації із застосуванням традиційних методів економічної географії. За Р.Г. Масляком «рекреаційні ресурси» ? це обєкти, явища і процеси природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму. Молнар О.С., викладач кафедри економічної теорії в Ужгородському національному університеті, та Марченко О.І., начальник управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської облдержадміністрації, у своїй статті «Оцінка наявного туристисно-рекреаційного потенціалу рекреаційних зон Закарпаття» здійснили бальну оцінку наявних туристично-рекреаційних ресурсів у кожній рекреаційній зоні області. Полонинська область включає Дуклянську, Чорногірську, Магурську, Поркулецьку та Рахівську зони Карпат.