Балетмейстерське мистецтво і становлення української сценічної хореографії у контексті розвитку європейської художньої культури 10-30-х років ХХ століття - Автореферат

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УДК 792.8(477) БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКЕ МИСТЕЦТВО І СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СЦЕНІЧНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ 10-30-х років ХХ століття 17.00.0І - теорія та історія культури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства БІЛАШ Павло Миколайович Київ - 2004 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України Станішевський Юрій Олександрович, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України, завідувач відділу театрознавства Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент Оніщенко Олена Ігорівна, Київський державний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, професор кафедри кінознавства кандидат мистецтвознавства Чепалов Олександр Іванович, Національна музична академія України імені П.І.Чайковського, докторант кафедри історії та теорії культури Провідна установа: Київський національний університет культури і мистецтв, кафедра історії та теорії культури, Міністерство культури і мистецтв України, м.Київ Захист відбудеться 18 травня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв (01015, м.Київ, вул.Січневого повстання, 21, корп.15). Автореферат розіслано 15 квітня 2004 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бітаєв В.А. Білаш П.М. Балетмейстерське мистецтво і становлення української сценічної хореографії у контексті розвитку європейської художньої культури 10-30-х років ХХ століття. Дослідження складних процесів розвитку європейської хореографії і становлення українського танцювального мистецтва та балетного театру в естетико-філософському, культурологічному й історичному аспектах дає можливість відобразити влив на них таких напрямків художньої культури пограниччя ХІХ-ХХ століть, як імпресіонізм та експресіонізм. Звернення до названих напрямків з погляду стилю як структурно-типологічної категорії мистецтва дозволило розглянути основні естетичні категорії хореографічного мистецтва - “зображальне” та “виражальне”, які зумовлювали розвиток не тільки світового хореографічного мистецтва, а й українського сценічного танцю даного періоду. Обґрунтування поняття “стиль”, а також поглиблений аналіз танцювальної структури творів українських балетмейстерів 10-30-х років ХХ століття сприяли виявленню внутрішніх стилеутворюючих елементів національного народного танцю - його систем знакових абстракцій. Балетмейстерское искусство и становление украинской сценической хореографии в контексте развития европейской художественной культуры 10-30-х годов ХХ столетия. Серед них переважна більшість праць, у яких описано та систематизовано лексику народного танцю (В.Авраменко, К.Василенко, В.Верховинець, А.Гуменюк, А.Нагачевський, М.Степовий), узагальнено та проаналізовано практичний досвід видатних митців-хореографів сучасності та їх колективів (Г.Боримська, І.Книш, Г.Логайдук). Це період, коли відбуваються перегляд усталених класичних канонів, оновлення жанрових та стильових систем, розширення їхньої виражальної палітри завдяки діяльності відомих реформаторів театральної сцени: В.Авраменка, В.Верховинця, П.Вірського, К.Голейзовського, М.Мордкіна, Б.Ніжинської та ін. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: - розглянути характерні риси хореографічного танцювального мистецтва початку ХХ століття та охарактеризувати філософсько-естетичні течії і напрямки, які обумовили модернізацію у згаданий період традиційних танцювально-пластичних форм і засобів; - виявити специфіку художнього світобачення українських хореографів у контексті ціннісно-смислового змісту європейського балетмейстерського мистецтва модерн; - охарактеризувати стильові форми втілення художнього змісту у балетних виставах і простежити в них історичну динаміку становлення європейської хореографічної культури другої половини ХІХ - початку ХХ століття; - виокремити історичні закономірності формування танцювальної лексики і хореографічного твору та з’ясувати їхнє призначення у системі стилістичних кодів, з яких складається художня мова українського танцю 10-30-х років ХХ століття.