Класифікація захворювань, що вражають рослинні організми. Загальна характеристика фітопатогенних бактерій та факторів вірулентності. Взаємовідносини ФБ з рослинами-господарями та зовнішнім середовищем. Роль мікоплазм як збудників захворювань рослин.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Біологічний факультет Кафедра генетики, фізіології рослин і мікробіології ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: «БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» Виконала: Чалбаш Наталія Володимирівна Ужгород - 2014 Вступ Актуальність теми Захист рослин від фітопатогенних бактерій нині є однією з найважливіших проблем аграрного виробництва, оскільки їх розвиток та здатність уражати всі культурні види рослин призводить до істотних матеріальних збитків. Значне поширення бактеріозів у плодових насадженнях зумовлює необхідність їх вивчення, чіткої ідентифікації збудників та розроблення комплексу заходів захисту рослин. Відомо, що втрати врожаю від шкідників, хвороб та бур’янів в Україні щороку становлять від 30 до 50%. Збудниками бактеріозів рослин є величезна кількість мікроорганізмів представників різних систематичних груп широко розповсюджених в природі. Тому вивчення особливостей їх біології, способів ураження рослин та методів запобігання хвороб є особливо актуальним. Негативна роль бактеріозів зростає в умовах концентрації і спеціалізації аграрного виробництва, що зумовлює накопичення інфекції та створення сприятливих умов для поширення захворювання. Бактеріоз - це складний патологічний процес, який виявляється в порушенні обміну речовин і фізіологічних функцій ураженої рослини. Шкідливість бактеріальних хвороб виражається в ослабленні дерев, втраті товарної якості плодів та урожайності, а при сприятливих умовах розвитку деяких хвороб - в повній загибелі рослин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: - підтверджено наявність на території України збудника бактеріального опіку плодових Erwinia amylovora; - встановлено гетерогенність популяції E. amylovora за агресивністю. У корі, стовбурі та скелетних гілках інфекційний процес відбувається повільніше, тому в популяції переважають слабоагресивні та неагресивні клони; Практичне значення одержаних результатів. Розділ 1. Огляд літератури 1.1 Класифікація захворювань, що вражають рослинні організми Загальна схема класифікації хвороб рослин за етіологією можна поділити на: 1) неінфекційні; 2) інфекційні. це найпростіша класифікація, що використовується в сільському господарстві. За факторами передачі інфекції бувають: 1) грунтові (кореневі) - хвороби поширюються через грунт, заражаючи коріння рослини; 2) насіннєві (матрикально-дочірні) - такі інфекції передаються минаючи навколишнє середовище, від материнської рослини до дочірньої; 3) повітряно-крапельні (листово-стеблові) - хвороби поширюються через повітряне середовище (вітром) з краплями дощу і заражають листя чи стебла рослин; 4) трансмісивні - такі інфекції передаються від рослини до рослини іншими організмами, переносниками. Наприклад, махровість чорної смородини передається бруньковим кліщем [18]. Факультативні форми, що викликають загибель великих ділянок, можуть бути більш патогенними, ніж облігатні, що викликають місцеві ураження тканин [6]. Наліт зявляються на поверхні уражених органів і являють собою міцелій і спороношення збудника хвороби - гриба. Пустули являють собою ділянки ураженої тканини з ознаками спороношення грибів, спочатку прикриті епідермісом, який згодом руйнується і розривається.