Багатонаціональний маркетинг як складна форма міжнародного маркетингу, що охоплює організації, які здійснюють маркетингові операції у багатьох державах на основі міжнародного поділу праці. Теоретичні аспекти міжнародного маркетингу, його субєкти.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Кафедра маркетингу Контрольна робота з дисципліни: “Міжнародний маркетинг” Виконала: студентка 6 курсу (з.ф.н.) спеціальність МЗЕД Жур Ольга Перевірив: Викладач Крайнюченко Ольга Феодосіївна Київ - 2009 Зміст 1. Критерії сегментації світового ринку 4. Сутність, принципи, функції та задачі міжнародного маркетингу Суть міжнародного маркетингу У звязку із зростаючою інтернаціоналізацією виробництва і посиленням міжнародної взаємозалежності держав на світовому ринку великого значення набуває міжнародний маркетинг. Це - форма маркетингу, яка полягає в організації системи управління виробничо-збутовою діяльністю з урахуванням економічної ситуації у світі, тенденцій інтернаціоналізації світового господарства, стосунків між різними країнами та особливостей зовнішньоекономічних відносин. Серед організацій, що цим займаються, слід виділити міжнародні і національні маркетингові обєднання, міжнародний маркетинг товарів і послуг за межами країни. Служби міжнародного маркетингу повинні детально вивчити всі ці особливості, з тим щоб враховувати їх в організації виробничо-збутової діяльності на зарубіжних ринках. Передусім йдеться про вивчення запитів іноземних споживачів, можливостей розширення експорту товарів, конюнктури зарубіжних ринків тощо. В цілому завдання, які вирішують служби міжнародного маркетингу на початку своєї діяльності, такі: 1) вивчення середовища міжнародного маркетингу; 2) обґрунтування доцільності виходу на зовнішні ринки; 3) визначення конкретних ринків, на які планується вихід; 4) розробка методів зовнішньоекономічної діяльності і відповідної її організації; 5) формування структури служби маркетингу. Привабливість країни залежатиме від виду продукції, географічних факторів, рівня доходів, чисельності населення та інших особливостей. Хоч ринки Англії, Франції і ФРН приблизно однакові за обсягом, було вирішено зупинитися на Англії, тому що тут мовний фактор, особливості підприємницької діяльності аналогічні американським. Тому до опосередкованого експорту звертаються фірми, які тільки започатковують свою маркетингову діяльність або мають обмежені ресурси. Наприклад, багато іспанців не вживають такий продукт, як вершкове масло і сир. Характерним може бути приклад Японії, що дістав назву лазерного променя. Пізніше японці вийшли на ринки країн з могутнім автопотенціапом - Англії, ФРН, Італії, Франції, а також США. Американський імпорт японських автомобілів становить у сучасних умовах до 30% їх внутрішнього ринку. Тактика міжнародного маркетингу на відміну від стратегії спирається не на довгострокові оцінки ринку, а на вивчення конюнктури попиту й пропонування товарів у найближчі 1 - 1,5 року, вона передбачає розробку організації пропонування товарів, рекламу, стимулювання продажу, підготовку виходу на ринок (сегмент) нового товару, її мета - знайти країни, на ринках яких при мінімальних маркетингових витратах забезпечується максимальний прибуток. Японському маркетингу властивий акцент на споживача, він слугує покупцеві через товари й сервіс. В Україні функціонує Торгово-промислова палата, яка є неурядовою організацією, що обєднує підприємців (юридичних осіб) - членів палати і покликана захищати їхні інтереси, сприяти розвитку економіки та міжнародних економічних звязків. Секція проводить таку роботу: вивчення зарубіжного досвіду в галузі виробництва й збуту товарів на зовнішніх ринках на основі принципів і методів маркетингу; сприяння підприємствам у вивченні технічного інструментарію міжнародного маркетингу; надання методичної та практичної допомоги підприємствам у прикладному використанні елементів маркетингової діяльності. З метою подальшого поліпшення маркетингової діяльності в нашій країні навесні 1993 р. створено Український державний науково-дослідний інститут маркетингу та зовнішньоекономічної інформації на базі державного Науково-дослідного інституту торгівлі і громадського харчування, Інституту проблем ринку, Державного консультаційно-експертного бюро Міністерства зовнішніх економічних звязків. Економічна взаємозалежність республік колишнього СРСР була дуже високою і при його розпаді, коли міжреспубліканські звязки почали перетворюватися у міждержавні; порушення цих звязків, що набуло швидкого й масового характеру, негативно вплинуло на стан справ у цій сфері. Достатньо системна систематизацiя мотивiв зроблена E.G.Walldorf`om.