Перехід до форсованої індустріалізації - фактор різкого зростання зайнятих у промисловому секторі виробництва у Радянському Союзі. Стрімке зростання міського населення - причина виникнення проблем у жителів українських міст у 20-30-ті роки ХХ ст.
Аннотация к работе
Перехід до форсованої індустріалізації спричинив різке зростання зайнятих у промисловому секторі виробництва, отже, й частки городян у населенні республіки. Колишні селяни, «вичавлені» до міста колективізацією, склали переважну більшість нових міських мешканців УСРР. Кравченка більшість мігрантів становили українці: рівень урбанізації титульної нації республіки на кінець 30-х рр. порівняно з 1926 р. зріс майже втричі119. Пришвидшення урбанізації не було специфічним явищем, притаманним лише українському етносу, аналогічні процеси охопили всі етнічні складові республіки, невпізнанно змінивши з часом соціальне обличчя колись селянських етнічних груп (німців, болгар, греків, чехів тощо). Замість того, щоб реалізовувати комуністичну тезу про поступове стирання відмінностей між містом і селом, більшовицька влада дистанціювала селян і городян за допомогою адміністративних кордонів. Кравченко зазначав, що найбільше ворогували українці та росіяни, що спонукало урядовців до масової українізації шкіл Донбасу. Міжетнічні суперечності (українсько-польські та українсько-німецькі конфлікти, українсько-російсько-грецькі суперечки тощо) були характерною ознакою життя міст України й засвідчували великі прорахунки етнополітики. Нагадаємо, що за переписом 1926 р. у чотирьох найбільших містах України (Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ) мешкало близько чверті всіх євреїв УСРР. Порівняно з 1897 р. у 1926 р. чисельність єврейської громади Лівобережжя зросла на 181,8%, а Гірниче-Промислового району - на 324%, і це в умовах промислового спаду першої половини 20-х рр. За висновками І. Вейцбліта, зростання єврейської людності промислових регіонів відбувалося за рахунок збільшення частки євреїв у населенні чотирьох найбільших міст України, що могли забезпечити новоприбулих роботою. Центральний орган Житлокооперації «За новий побут» з номеру в номер тиражує заклики створювати житлові комуни, або, принаймні, підносити рівень існуючих житлових кооперативів до стандартів комуністичного побуту. Комуни, в які були зігнані шахтарі, щоправда, доволі скоро занепали: Щербинівська газета «Шахтер» повідомляла, що виконання виробничих завдань у комуні ім. 24 травня 1931 р. ЦКНМ звернулася до Харківської міськради з проханням допомогти заступнику голови комісії Давиду Мацу в отриманні квартири (родина Маца більше двох років мешкала в готелі, який врешті намагався виселити їх, аби звільнити номер). Так описана показова акція, організована представником газети «За новий побут».