Поняття рольової реальності, його сенс, пізнавальні можливості і стан опрацювання проблеми. Взаємодія історичної свідомості нації і життєвого світу особи як резерв рольових ідентифікацій. Евристичний потенціал рольової реальності для соціальної філософії.
Аннотация к работе
УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ АВТОРЕФЕРАТ з теми: «Багатомірність рольової реальності: соціально-філософський аналіз» Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії Корабльова Надія Степанівна Харків - 2000 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант:заслужений діяч науки і техніки України, доктор філософських наук, професор Мамалуй Олександр Олександрович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри філософії. Націленість на формування власного вітчизняного соціокультурного середовища, переходу його на рівень державно-політичної саморегуляції, ставить проблему вибору способу облаштування соціального життя, диктує нові ціннісні орієнтири, що спрямовують людину в соціальний світ. Поширеним явищем в нашому суспільстві останнього десятиліття є добровільна зміна соціального середовища, втрата біографії, власного образу, що спричинено вимушеною зміною статусних і рольових ідентифікацій. Намагання увійти в європейське співтовариство передбачає і перенесення його проблем, які зумовлені появою нової суспільної організації, основною ознакою якої є розповсюдження симулякрів, паразитарної форми соціальності, для якої характерне розростання штучних утворень і механізмів соціальної взаємодії (Ж. Дельоз, Ж. Батай, Ж. Бодрійяр). Якщо в умовах панування класичної соціальної філософії могло виникнути питання лише про детермінанти суспільної сутності людини: індивід із суспільства (Е.Дюркгейм) чи суспільство із індивідів (М.Вебер), то сучасна посткласична філософія вказує на новий модус існування соціальної інстанції - її повне панування над свідомістю людини. Сьогодні очевидно, що в цих науках відчувається потужне прагнення до оновлення форм та методів аналізу соціальних структур в ситуації, коли не працюють класичні оціночні парадигми. Введення феномена рольової реальності дозволить виділити загальні закономірності самоактуалізації людини у різноманітних рольових практиках, що потребують філософського осмислення, піддати критиці сучасний стан ролетворчості у рольових реальностях національного типу, де домінують етнографізм і національний романтизм, з одного боку, а з іншого - особа, яка деградує до рекламного іміджу. Реалізації поставленої мети підпорядковане рішення таких дослідницьких завдань: -·в межах когітальної й діяльнісної стратегій, репрезентованих різними типами дискурсів, експлікувати людську суб’єктивність через рольову реальність, обгрунтувати місце рольової реальності в конструюванні соціальної реальності на основі принципу соціальності людського буття; -·поєднати традицію розгляду діяльнісної сутності людини західною філософією з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії; -·виокремити феноменологічний зріз історії, явлений у рольовій реальності, представленій різними рівнями: вищим - унормування її суспільством; середнім - уявним програванням ролей особою в свідомості; нижчим - поведінковим, діяльнісним, на якому відбувається рольова актуалізація як життєтворчість; -·охарактеризувати рольову і статусну орієнтацію особи у життєвому світі як вихоплювання різних рольових реальностей, виділивши їх типові складові; -·дослідити головні аспекти і умови людської здатності бути соціальною в думці, виходячи з напрацювань соціальної феноменології, у якій феноменологічний універсум життєвого світу особи визначає топос соціотворчості в історії; -·з’ясувати номічну функцію рольової реальності: ієрархію, вертикаль в історії, ризому, горизонталь рольової реальності сучасності; -·віднайти можливості відпрацювання нової стратегії в ситуації “смерті суб’єкта”, домінування нової чуттєвості і пов’язаними з ними ринком ролей, іміджів, соціальних масок - атрибутів сучасного соціуму. Демонстрація причин і умов конструктивних і деструктивних впливів на рольову реальність вказує на наявність певних тенденцій у суспільстві, дозволяє розглядати процес формування особи як оволодіння певними типами рольових реальностей, оскільки рольова реальність - одна із здатностей суспільства дати людині можливість реалізувати потенціал творчості в історії. Дисертаційне дослідження є основою курсів лекцій і спецкурсів з філософії, соціальної філософії, культурології, історії і теорії української та зарубіжної культури, які читалися автором впродовж останніх років в Харківському національному університеті і Харківському військовому університеті. У публікації № 12 автору належить 75% опублікованого матеріалу, ним особисто проведений аналіз людини, що бунтує, з використанням праць А. Камю, М. Хоркхаймера, Т. Адорно, М. Фуко, Е. Фрома. В контексті дослідження необхідним стало критичне опрацювання підходів до вивчення таких феноменів, як культура, цінність, історична традиція, що присутні у працях М. Вебера, Л. Вітгенштейна, Х.Г. Гадамера, Е. Кассірера, Ф. Ніцше, Х. Ортеги-і-Гассета, Г. Ріккерта, Ж.П. Сартра, З. Фрейда, Е. Фромма, М. Шелера. Широко використані