Основні етапи історичного розвитку біотехнології, видатні представники, методи та завдання. Досягнення біотехнології, які дозволяють здійснювати генно-інженерні маніпуляції. Основою сучасного біотехнологічного виробництва є мікробіологічний синтез.
Аннотация к работе
Біотехнологія як наука Людство здавна опановувало таку науку, як біотехнологія та вчилося її практично застосовувати. Не дивлячись на давність застосування цієї науки, лише у 70-х роках минулого сторіччя біотехнологія, як самостійна наука, сформувалась на базі молекулярної біології, клітинної та генетичної інженерії, широкого використання методів мікробіології, біохімії, біоорганічної хімії, кулінарії та інших наук. Її використовують при розв’язанні багатьох практичних питань, пов’язаних з підвищенням ефективності охорони здоровя людей, тварин та рослин, збільшенням продовольчих ресурсів, забезпеченням промисловості сировиною, використанням рентабельних поновлюваних джерел енергії і організації безвідходного виробництва, зменшенням шкідливих антропогенних впливів на довкілля та в інших галузях діяльності людини. Відповідно до визначення Європейської федерації біотехнологів (ЄСБ, 1984) біотехнологія базується на інтегральному використанні біохімії, мікробіології, молекулярної біології, клітинної та генетичної інженерії з метою промислової реалізації властивостей мікроорганізмів, культур клітин і тканин. (Глеба Ю., 2002) Розвиток біотехнології повязаний із прогресом науки та прикладним використанням напрямів біотехнології. Могутнім підґрунтям біотехнології є встановлення Ейвері О. у 1944 році біологічної ролі дезоксирибонуклеїнових (ДНК) кислот. Марії у Лондоні мікробіолог Александер Флемінг (1881-1955) досліджував різні культури гнойотворних бактерій. Цю проблему почали вивчати Гавард Волтер Флорі (1898-1968) з Оксфорду та його молодий помічник Ернест Борис Чейн (1906-1979). Флорі відправився до СРСР, де професор З.В. Єрмольєва створила власний пеніцилін (крустозин), що виявився навіть кращим за англійський.