Важливе значення біологічних ритмів у забезпеченні нормальної життєдіяльності організму визначило появу таких областей досліджень, як хронобіологія та хрономедицина. Біологічні ритми серцево-судинної системи. Метод оцінки вікових змін добових ритмів.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ ПИСАРУК Анатолій Васильович УДК 612.181:577.31:612.67 БІОЛОГІЧНІ РИТМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ: МЕХАНІЗМИ ВІКОВИХ ЗМІН ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ 14.03.03 - нормальна фізіологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис. НАН України та РАМН, КОРКУШКО Олег Васильович, Інститут геронтології АМН України, завідувач відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, чл.-кор. Важливе значення біологічних ритмів у забезпеченні нормальної життєдіяльності організму визначило появу таких областей досліджень, як хронобіологія та хрономедицина [Халберг Ф., 1964; Ашофф Ю., 1984; Комаров Ф.И., Рапопорт С.И., 2000]. У ряді досліджень показано, що при старінні закономірно порушуються біологічні ритми різних систем організму, що відіграє важливу роль у розвитку вікової патології [Antoniadis E.A., 2000; Коркушко О.В., Хавинсон В.Х., Шатило В.Б., 2006; Cowan M.J. et al., 1994; Naylor E., Zee P.C., 2006]. У той же час механізми вікових змін добових ритмів не вивчені, а методи корекції цих змін не розроблені. Відомі добові ритми активності вегетативної нервової системи: перевага парасимпатичного тонусу вночі й симпатичного - вдень [Hartikainen J. et al., 1993; Burgess, H.J. et al, 1996]. Розробити підходи до корекції порушень вегетативної регуляції й добових ритмів ССС у людей похилого віку. Предмет дослідження: вплив віку на ВРС, барорефлекторну регуляцію ССС, на добові, ультрадіанні, інфрадіанні ритми ССС і вегетативного тонусу, добовий ритм енергетичного обміну, секреції катехоламінів і мелатоніну; звязок вікових змін ВРС зі змінами барорефлекторної регуляції; звязок вікових змін добових ритмів ССС зі змінами циркадних ритмів енергетичного метаболізму, вегетативного тонусу, секреції катехоламінів і мелатоніну. Методи дослідження: для зясування вікових змін ВРС проводилась реєстрація RR-інтервалів протягом доби. Наукова новизна отриманих результатів. Результати роботи покладені в основу виданих методичних рекомендацій «Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца» (Київ, 2003). Отримані дані використовуються в навчальному процесі на кафедрі терапії та геріатрії НМАПО ім. Спільні дослідження проведені з співробітниками Інституту геронтології АМН України д.мед.н. Ярошенко Ю.Т. (фрагмент по велоергометрії), д.мед.н. Шатило В. Б. (фрагмент по медикаментозних пробах), к.мед.н. Чеботарьовим Н.Д., к.мед.н. Асановим Е.О. (фрагмент по гіпоксичній пробі), к.мед.н. Антонюк-Щегловою І.А. (фрагмент по психоемоційній пробі). При проведенні гіпоксичної проби щохвилини моніторували насичення крові киснем (SpО2), показники центральної гемодинаміки - ЧСС, АТ, а також безперервно - RR-інтервали за допомогою кардіомонітора «UM-300» (фірма «ЮТАС», Україна).