Біологічні особливості інтродукованих раритетних видів флори південного сходу України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М. ГРИШКА УДК 502.75:581.9:581.522.4(477.60) 03.00.05 - ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ ФЛОРИ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ Зубцова Тетяна Вікторівна Київ - 2009 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Донецькому ботанічному саду НАН України. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Остапко Володимир Михайлович, Донецький ботанічний сад НАН України, заступник директора з наукової роботи. На сьогодні велику увагу приділяють збереженню рідкісних і зникаючих видів рослин шляхом інтродукції та дослідженню можливостей їх культивування. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової тематики відділу флори Донецького ботанічного саду НАН України (ДБС): „Хорологічне, інтродукційне та созологічне дослідження рослин природної флори у антропогенно трансформованому середовищі” (2001 - 2005 рр.), № ДР 0101U001040; „Флороценотичні та популяційні основи моніторингу, збереження та використання фітобіоти” (2006 - 2010 рр.), № ДР 0106U004518; „Селекція високопродуктивних та стійких до посушливих умов степу кормових, рідкісних харчових, пряно-смакових, декоративних деревних та квітниково-декоративних рослин” (2001 - 2005 рр.), № ДР 0102U004908. Для досягнення цієї мети було поставлено вирішення наступних основних завдань: провести аналіз даних багаторічних фенологічних спостережень за видами в колекції Рідкісні, ендемічні та реліктові рослини південного сходу України в ДБС; феноритмічний рослина зникаючий рідкісний встановити особливості сезонного ритму розвитку інтродукованих рідкісних видів рослин флори південного сходу України; визначити ступінь залежності строків настання та тривалості фенологічних фаз досліджуваних видів рослин від метеорологічних факторів; встановити амплітуду мінливості феноритміки інтродукованих модельних видів родів Veronica L., Galium L., Thymus L.; дослідити анатомо-морфологічні особливості раритетних видів у звязку з їх інтродукцією, на прикладі модельних видів ефіроолійних рослин; визначити насіннєву продуктивність та посівні якості насіння місцевої репродукції у деяких досліджуваних рідкісних видів рослин та їх декоративних форм. Встановлено амплітуду мінливості сезонного ритму розвитку модельних видів родів Veronica L., Galium L. та Thymus L. Вперше встановлено у 22 видів родини Lamiaceae особливості морфологічної будови нектарників гінобазису та її залежність від умов місцезростання. Результати досліджень і основні положення дисертації неодноразово доповідали на засіданнях відділу флори та вченої ради Донецького ботанічного саду НАН України (2000 - 2007 рр.), апробовано на наукових конференціях: Міжнародній конференції „Проблеми сучасної екології” (Київ, 2000 р.), Сесії Ради ботанічних садів „Стан та перспективи збереження біорізноманіття у степовій зоні України” (Асканія-Нова, 2001 р.), „Актуальні проблеми ботаніки і екології” (Одеса, 2003 р.), „Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 2003 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції „Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2003 р.), II Міжнародній конференції „Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні аспекти” (Львів, 2004 р.), „Збереження біорізноманітності на південному сході України” (Донецьк, 2004 р.), „Актуальные проблемы ботаники и экологии” (Умань, 2005 р.), II Міжнародній конференції „Відновлення порушених природних екосистем” (Донецьк, 2005 р.), ХІІ зїзді Українського ботанічного товариства (Одеса, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 200-річчю заснування Кременецького ботанічного саду (Кременець, 2007 р.), V Міжнародній науковій конференції „Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, 2007 р.). Публікації. Нектарники гінобазису досліджено у 22 видів з 29 місцезнаходжень з використанням підходів К.Є. Гогіної (1971) та З.П. Паушевої (1970), використовували листкові пластинки з середньої частини пагону та квітки з нижньої та середньої частини суцвіття. Препарати готували за методикою А.О. Долгової, К.Я. Ладигіної (1966), О.А. Зауралова (1978).