Витривалість, визначення загального рівню працездатності спортсмена. Залежність показників витривалості від аеробних і анаеробних енергетичних можливостей спортсменів. Орієнтація системи тренувань на підвищення цих біоенергетичних властивостей організму.
Аннотация к работе
Біохімічні фактори витривалості ЗМІСТ: Вступ Біохімічні фактори витривалості Методи тренування які сприяють розвитку витривалості Вік і витривалість Список використаної літератури Вступ Витривалість багато в чому визначає загальний рівень працездатності спортсмена. Характеризується вона тривалістю роботи на заданому рівні потужності до перших ознак вираженого стомлення, що приводить до зниження працездатності. Визначається витривалість тривалістю роботи, виконаної до відмовлення, тобто граничним часом (tг.ч.). Біохімічні фактори витривалості Витривалість можна характеризувати відношенням величини енергетичних резервів, доступних для використання, до швидкості витрати енергії при виконанні даного виду вправ: Іншими словами, витривалість визначається часом функціонування з заданою інтенсивністю до повного вичерпання наявних енергетичних ресурсів. У помірних вправах, де рівень загальних витрат енергії не перевищує значень максимального посилення швидкості аеробного утворення енергії, витривалість представлена переважно її аеробним компонентом. ТАБЛИЦЯ Біоенергетичні критерії аеробного й анаеробних компонентів витривалості Критерії Показники біоенергетичних систем аеробні Гліколітичні анаеробні Алактатні анаеробні Потужність Ємність Ефективність Максимальне споживання О2, критична потужність Час утримання (tут) максимального споживання О2, максимальний О2-прихід Кисневий еквівалент роботи, ПАНО й ін. При виконанні вправ максимальної потужності з граничною тривалістю до 6 с збільшуєма швидкість енергопродукції забезпечується в основному за рахунок максимальної активності алактатного анаеробного процесу в працюючих мязах.