Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ЯВОРСЬКА Уляна Петрівна УДК 930 01 02](092)(477)Кревецький І. І. БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО Спеціальність 07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент ГРЕТ ГАЛИНА ПЕТРІВНА, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри книгознавства та видавничої справи Офіційні опоненти: доктор історичних наук КОВАЛЬЧУК ГАЛИНА ІВАНІВНА Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, заввідділом стародруків та рідкісних видань кандидат історичних наук, доцент СЕРЕДЯК АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри історичного краєзнавства Захист відбудеться “28” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3. О. ЧЕКМАРЬОВ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ Актуальність теми дослідження. Сучасний історичний етап розвитку суспільства кінця ХХ ст. докорінно впливає на розвиток науки, вимагає не лише посиленого наукового й громадського інтересу до виваженого, об’єктивного аналізу національної історії, історико-культурного надбання, а й зумовлює постановку перед науковцями завдання збереження національної спадщини, котра сприятиме використанню національно-культурних цінностей в умовах сьогодення, формуванню національно свідомого суспільства. Увагу сучасних дослідників історії України привертають передусім імена тих українських діячів - учених, журналістів, письменників, політиків та ін., - діяльність яких у часи панування на українських землях радянського режиму фальшувалася або на загал була вилучена з наукового та суспільного обігу. Шевченка (НТШ) у Львові, постать якого до 90-х рр. Скасування ідеологічних заборон із теми історії української науки у кінці 1980-х років, відкриття доступу до фондів бібліотек та архівних установ зумовили появу декількох статей, присвячених ученому, які лише стисло окреслювали його життєвий шлях, наукові інтереси, подавали перелік основних праць, розглядали його внесок в окремі галузі науки. Дещо докладніше розкрито внесок І. Кревецького у сферу дослідження історії України, зокрема - Галичини, та проаналізовано спадщину як історика-державника. Отже, постала не лише теоретична, а й практична необхідність поглибленого вивчення проблематики та розв’язання низки питань, зокрема, обґрунтування та висвітлення багаторічної бібліотечної і бібліографічної діяльності І. Кревецького, з’ясування його ролі у формуванні книгозбірні НТШ та Всенародної бібліотеки України (ВБУ), потребою в докладнішому вивченні його бібліографічної спадщини, осмисленні місця діяча в національно-культурній історії України. Теоретичне осмислення наукових здобутків І. Кревецького розпочали його сучасники В. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський, І. Крип’якевич, І. Джиджора, М. Залізняк і В. Дорошенко в низці своїх рецензій на праці вченого. Продовжили огляд окремих напрямів діяльності вченого В. Качкан і Н. Черниш, у працях яких знаходимо біографічні відомості, перелік основних праць, факти журналістської, редакційно-видавничої та наукової діяльності дослідника, а також аналіз декількох розвідок, зокрема рецензій у “ЛНВ” та “Записках НТШ”. Шевченка”, “Літературно-науковий Вістник”, “Нова зоря”) з метою відтворення наукової спадщини вченого; укласти бібліографічний покажчик наукових праць І. Кревецького та ввести їх до наукового обігу.