Поняття та класифікація авторських неотворень: шляхи їх виникнення та труднощі і основні прийоми роботи з ними. Аналіз перекладів цих мовних одиниць у субжанрі фантастичного детективу. Особливості шляхів перекладу авторських неологізмів у цьому жанрі.
Аннотация к работе
Авторове неотворення як проблема перекладу фантастичного детективу ВСТУП авторський неотворення детектив Відомо, що жива мова перебуває в стані безперервної зміни і розвитку, причому найрухомішим її компонентом є словниковий склад. До зміни, розвитку і розширення схильна, в першу чергу, лексика, внаслідок більшої динамічності в порівнянні з іншими рівнями мови [38, с. Ця робота присвячена авторським неотворенням та їх функціонування у субжанрі фантастичного детективу, новим словами, які вводяться в художню літературу письменниками для того, щоб підкреслити індивідуальні особливості стилю. Авторські неотворення надають тексту емоційну експресивність і виразність. Перш ніж дати визначення терміну «неологізм», слід зазначити, що серед учених немає єдиної думки в питанні: чи вважати неологізм й окказіоналізм синонімами або розглядати їх як абсолютно різні поняття. Таким чином, щоб уникнути неточностей, згідно Лінгвістичної наукової он-лайн енциклопедії будемо вважати, що авторський (індивідуально-авторський) неологізм - це слово або значення слова, створене письменником, для позначення нових або вигаданих явищ дійсності, предметів або понять. Авторські неотворення часто не стають одиницями словника, хоча найбільш вдалі і комунікативно-значущі або необхідні слова переймаються мовним колективом і потрапляють у словниковий склад мови [22]. Жанр фантастичного детективу привернув до себе увагу вчених ще в часи свого зародження, що підтверджується працями Є. Брандіса [7], і сьогодні також викликає інтерес науковців. 3) Визначити труднощі перекладу авторових неотворень 4) Дослідити специфіку та місце неологізмів у жанрі фантастичного детективу. Матеріалом дослідження слугували роман американського письменника Р. Шеклі «The Status Civilization» та його україномовний переклад, виконаний О. Коваленко. Практичне значення дослідження полягає в тому, що загальні висновки роботи можуть бути використані в курсах і спецкурсах з перекладознавства, лексикології, у викладанні мовних дисциплін у вузі, і безпосередньо при перекладі англомовних текстів фантастичних детективів українською мовою. При аналізі визначені поняття «неотворення» («неологізм») або «інновація» різними дослідниками, стають очевидними дві точки зору, які полягають у тому, що термін «неотворення» застосовується як до новоутворень, тобто до слів, утворених на матеріалі мови, у повній відповідності з існуючими у мові словотворчими моделями словами або словосполученням, які позначають нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, предмет, галузь науки, вид зайняття, професію тощо, (наприклад, reactor - «ядерний реактор», biocide - «біологічна війна»), так власне и до неологізмів, а саме до синонімів, що утворилися до вже існуючого у мові слова для визначення відомого поняття, яке, однак, має конотативні відтінки, тобто супровідні семантичні та стилістичні відтінки слова, які накладаються на його головне значення, а також до слів в новому значенні [31, c. Наприклад, слово boffin (науковець, який займається засекреченими розробками, найчастіше у військових цілях) є близьким синонімом слова scientist, але має інший семантичний відтінок. З. Харитончик зазначає, що «часто поява нових слів пов’язана з виникненням нових асоціацій, хоча поняття залишається тим самим, так як мова взагалі, лексика зокрема, виконуючи свою головну функцію як засіб спілкування, перебудовується, диференціюється й уточнюється для того, щоб більш адекватно відобразити, відтворити та закріпити нові поняття у відповідних словах та виразах» [36]. Проблема перекладу авторських неотворень посідає особливе місце в перекладацькій практиці. Залежно від цілей створення і призначення в мові, Т. Пімахіна поділяє авторські неотворення на номінативні і стилістичні. Т. Родіонова вважає, що основною проблемою літератури є те, що запропоновані неотворення можуть бути відповідним чином зрозумілі і прийняті лише самими творцями, тобто свідомість того, хто сприймає текст повинна бути подібною до авторової. На думку В. Бояркіної, якщо розглянути неотворення фантастичного детективу з точки зору їх семантики, то можна виділити близько сорока полів, причому найбільш представленими в кількісному відношенні є такі: 1) імена і прізвиська людей та створінь: Махх-сім, Крістобаль Хозевич, Варібобу, Поррумоварруї; 2) назви країн та держав: Арканарська Комуністична Республіка, Пандея; 3) назви населених пунктів: хутір Благорозчинення, Смердуни; 4) назви сил та стихій: джинн-бомбардувальник, макродемон; 5) назви фізичних и природних явищ: Хвиля, плазмовий бар’єр; 6) назви наукових понять і направлень: «нуль-Т-проблематика», нуль-фізика; 7) назви страв та напоїв: котлети баранячі квазібіотичні, штучні біфштекси; 8) назви професій, спеціалізацій і видів діяльності: сірий офіцер, сірі роти; 9) назви речовин і матеріалів: мю-дельта-іонопласт, ка-гамма-плазмоїн; 10) назви видів зброї та обладунків: пістолет-дезінтегратор, мікросокира, астромат, супербомби; 11) назви рас та національностей: леонідяни; 12) назви засобів транспортування: ну