Трансформація політичних систем країн пострадянського простору і складові їхньої політичної модернізації. Напрями демократизації політичної системи суспільства. Порівняльна характеристика авторитарної і демократичної моделей політичної модернізації.
Аннотация к работе
Трансформація політичних систем країн пострадянського простору демонструє багатоманітність моделей і форм демократичного транзиту. Та оскільки модернізаційні перетворення здійснюються переважно за двома основними моделями - демократичною і авторитарною, автор вважає актуальним розгляд саме їх особливостей, значення їх потенціалу для розвитку суспільства. Згідно з класифікацією „Фрідом Хаус”, за рівнем демократизації можна виокремити такі політичні режими: консолідовані демократії (Естонія, Литва, Латвія), гібридні режими (Грузія, Україна, Молдова), напівконсолідовані авторитарні режими (Вірменія, Росія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан), консолідовані авторитарні режими (Казахстан, Узбекистан, Білорусь, Туркменістан) [1]. Демократична влада, за визначенням Х. Ортеги-і-Гассета, є „сукупністю зусиль, спрямованих на зростання життєвого тонусу нації, найсильнішим стимулом до енергійного самоствердження” [4]. Як відомо, авторитарна модель найчастіше використовується в країнах ендогенно-екзогенної та екзогенної модернізації. Тобто, започатковується так званий „авторитаризм розвитку”, який в подальшому, з формуванням об’єктивних засад модернізаційного процесу, еволюціонує до демократичної моделі.