Розробка формалізованих процедур синтезу ладів складання та методів автоматизованого проектування структури технологічних операцій. Аналіз математичних моделей та планових рішень, реалізованих у вигляді уніфікованих логічних та арифметичних параметрів.
Аннотация к работе
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” Спеціальність 05.02.08 - технологія машинобудування УДК 621.757 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Автореферат Автоматизований синтез маршрутних технологічних процесів складання КОРЕНЬКОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ Київ - 2005 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Давигора Вадим Миколайович Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Зенкін Анатолій Семенович Київський Національний університет технології та дизайну, м. Київ, завідувач кафедрою метрології, стандартизації та сертифікації. Розробка теоретичних основ та перших САПР технологічних процесів складання (ТПС) почалась ще у 70...80 рр. Однак навіть нині існуючі САПР ТПС не здатні підтримувати повну автоматизацію прийняття технологічних рішень в процесі проектування. Проте відсутні методи автоматизованого формування самих моделей (задачі структурного синтезу варіантів ТПС не можуть бути вирішеними на базі табличних чи теоретико-графових моделей, оскільки даними моделями, власне, і задається множина їх технічно допустимих альтернатив). Основна початкова інформація - множина послідовностей складання (ПС) виробів, на даний момент формується в ручному режимі, що пояснюється відсутністю теоретичного обґрунтування впливу конструкції виробу на послідовність його складання і недостатньою формалізацією знань технології, які представлені у вигляді рекомендацій та емпіричних залежностей. Розробити математичну модель багатоваріантного процесу складання, яка міститиме проектні процедури: § вибору базових елементів виробу; § визначення множини складальних одиниць, що відповідають наперед заданим характеристикам; § визначення технологічно доцільних порядків послідовно-паралельного складання окремих з’єднань, структурних елементів та виробу в цілому; § визначення множини траєкторій переміщення деталей. 3. У роботах зарубіжних вчених (P.C. Pandey, A.C. Sanderson, B. Romney, H. Fujimoto) основну увагу зосереджено на використані прикладних методів комп’ютерного моделювання. З’єднання, що забезпечує нерознімність (ЗЗН) утворюють дві деталі, кінематично замкнені одна відносно одної.