Оцінка стану тіл хребців, схильних дегенеративному процесу, на базі координатної інформації, що одержана за допомогою автоматизованої системи обробки рентгенограм поперекового відділу хребта. Систему технічних засобів для проведення обробки рентгенограм.
Аннотация к работе
Харківський національний університет радіоелектроніки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Спеціальність 05.11.17 - біологічні та медичні прилади і системи Автоматизована оцінка стану тіл хребців Усик Вікторія Валеріївна Харків - 2005 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Невлюдов Ігор Шакирович, Харківський національний університет радіоелектроніки, завідувач кафедри технології та автоматизації виробництва РЕЗ та ЕОЗ Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Злепко Сергій Макарович, завідувач кафедри проектування медико-біологічної апаратури Вінницького національного технічного університету кандидат технічних наук, доцент Поворознюк Анатолій Іванович, докторант кафедри обчислювальної техніки і програмування Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” Провідна організація: Національний університет „Львівська політехніка, Міністерство освіти і науки України, м. Львів Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мустецов М.П. Анотація Усик В.В. Автоматизована оцінка стану тіл хребців. Рукопис. У дисертаційній роботі вирішена задача пошуку нових методів оцінки стану тіл хребців, схильних до дегенеративного процесу. Для вирішення поставленої задачі вперше запропоновано критерії, що дозволяють кількісно оцінити ступінь зміни форми тіл хребців; запропоновано алгоритм, що дозволяє перетворювати координатну інформацію про контур тіла хребця у функціональну залежність, до якої можна застосовувати методи цифрового аналізу. У дисертаційній роботі розроблено структуру автоматизованої системи обробки рентгенограм поперекового відділу хребта, запропоновано технічну реалізацію комплексу, а також розроблено багаторівневе програмне забезпечення. Для решения поставленной задачи была обоснована необходимость создания модели тела позвонка, которая давала бы возможность специалисту предсказывать ход развития болезни, а также изучать реакцию на проводимые лечебные мероприятия. С одной стороны была поставлена и решена задача создания имитационной (структурной) модели позвонка, которая позволяет исследовать геометрию тела позвонка, а с другой задача создания аналитической модели, которая дает возможность описывать форму тела позвонка. Одне з перших місць по захворюваності населення займають структурно-функціональні порушення хребетних сегментів, особливо його поперекового відділу. У звязку з отриманням нових даних про етіопатогенез захворювань поперекового відділу хребта діагностика значно ускладнилася і перетворилася в самостійну задачу, без вирішення якої неможливе подальше поліпшення результатів лікування.