Аналіз концептуальних підходів до формалізації слідчої діяльності. З"ясування переваг та недоліків існуючих автоматизованих інформаційних систем. Презентація розробленої авторським колективом новітньої автоматизованої інформаційної системи "STOP кілер".
Аннотация к работе
Автоматизовані інформаційні системи як засіб удосконалення розслідування вбивств ШЕПІТЬКО ВАЛЕРІЙ ЮРІЙОВИЧ, ЖУРАВЕЛЬ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ, АВДЄЄВА ГАЛИНА КОСТЯНТИНІВНА, СТОРОЖЕНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ Постановка проблеми Кількісні та якісні зміни злочинності, набуття нею організованої і професійної спрямованості, наявність можливостей використання в реалізації злочинного наміру досягнень науки і техніки зумовлюють потребу у запровадженні адекватних засобів реагування злочинним виявам, у тому числі й за рахунок впровадження різноманітних інновацій [1] у діяльність органів досудового розслідування. З огляду на те, що інноваціями є не будь-які нововведення, а лише такі, що істотно підвищують ефективність певної діяльності [2, с. 162-164], впровадження інновацій у слідчу діяльність є підґрунтям для підвищення якості та ефективності розслідування злочинів, у тому числі й вбивств. Одним із перспективних напрямів підвищення ефективності організації кримінального провадження слід уважати впровадження в процес досудового розслідування новітніх інформаційних систем та технологій [3], під якими прийнято розуміти організаційно упорядковану сукупність масивів інформації про об’єкти та інформаційні технології, у тому числі засоби сучасної комп’ютерної техніки, програмне забезпечення і мережі зв’язку, що забезпечують процеси введення, опрацювання та видачі інформації [4, с. Стосовно процесу розслідування, то передусім ідеться про розроблення й використання комп’ютерних програм як підґрунтя інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішення слідчим, який здійснює розслідування за конкретним кримінальним провадженням, а саме: про забезпечення такої його інтелектуальної діяльності, як планування, і таких його аспектів, як висунення робочих версій та обрання оптимальних систем слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо їх перевірки. Аналіз останніх досліджень і публікацій Вагомий внесок у розроблення теоретичних основ побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем та їх впровадження у судово-слідчу діяльність здійснили такі науковці, як О. М. Асташкіна, В. В. Бірюков, Г. А. Густов, В. А. Журавель, Г О. Зорін, Є. П. Іщенко, М. О. Марочкін, М. С. Полєвой, В. Л. Синчук, О. С. Шаталов, В. Ю. Шепітько. При цьому слід зазначити, що згадані та інші вчені-криміналісти головним чином досліджували концептуальні підходи до можливостей розроблення та запровадження автоматизованих інформаційних систем у правозастосовну та експертну практику і практично не приділяли уваги створенню самого програмного продукту і відповідної бази даних, необхідних для успішного функціонування тієї чи іншої системи. У свою чергу, К. І. Бєляков виділяє інформаційно-логічні (АІЛС) та інформаційно-пошукові (АІПС) системи, які являють собою засоби штучного інтелекту, що поряд із масивами даних стосовно певних об’єктів мають базу знань з певної галузі, на яку вони орієнтовані, нею вони оперують у процесі опрацювання інформації.