Роль передачі інформації в розвинутих країнах світу. Практичні та теоретичні аспекти формування реферату та автоматизованого реферування, його структура, перспективи, цільове призначення, функції. Реферування як процес згортання первинної інформації.
Аннотация к работе
План Вступ 1. Реферат і його цільове призначення 1.1 Реферат в державній системі научно-технічної інформації 1.2 Функції реферата 2. Реферування 2.1 Реферування як процес згортання первинної інформації 2.2 Вітчизняне реферування та видання реферативної інформації 3. Автоматизація реферування 3.1 Теоретичні аспекти між фразового аналізу 3.2 Міжфразові зв’язки 3.3 Синтаксична між фразова одиниця 3.4 Конектори та псевдоконектори 3.5 Словник і граматика систем 3.6 Система квазіреферування 3.7 Експерименти 3.8 Пряма перевірка гіпотез 3.9 Непряма перевірка гіпотез 3.10 Перспективи Висновки Список використаної літератури Вступ Практично всі розвинуті країни світу мають реферативні служби, що готують та видають реферативну інформацію з різноманітними покажчиками, як на папері, так і на мікро- та машиних носіях. Виконуючи дану курсову роботу я в основному спирався на її мету, тобто описав практичні та теоретичні аспекти формування реферату та автоматизованого реферування, його структуру значення та перспективи. Структура роботи полягає: по перше в описі що таке реферат і його цільове призначення, також функції реферату, по друге в охарактеризуванні реферування як процесу згортання первинної інформації а також вітчизняного реферування, тобто наскільки воно розвинуте в нашій країні, по третє це опис автоматизованого реферування яке поділяється на данні підпункти: теоретичні аспекти міжфразового аналізу, міжфразові зв’язки, тощо. За рішенням Комуністичної партії і Радянського уряду в період з 20-х до 50-х рр. у країні видавався ряд реферативних журналів і збірників- «Науково-технічний вісник», «Повідомлення про науково-технічні роботи в Республіці», «Наукова література СРСР» («Індекси»), «Новини технічної літератури», «За оволодіння технікою» і ін. У СРСР приймаються заходи для формування єдиної державної системи науково-технічної інформації. На початку 50-х рр. був організований центр по реферуванню науково-технічної літератури - Інститут наукової інформації (нині Всесоюзний інститут наукової і технічної інформації Державного комітету СРСР по науці і техніці й Академії наук СССР-ВІНІТІ). Виходять у світло роботи Д.Ю. Теплова, Д.Ю. Панова, А.И. Михайлова, А.А. Фоміна, Р.С. Гиляревського, М.Л. Колчинського, В.А. Полушкіна, Л.Л. Балашова, В.І. Горьковой, Т.В. Муранівського, Г.С. Ждановой, С.Я. Фокіна й ін., у які розглядаються питання теорії і практики підготовки і видання рефератів; розробляються офіційні інструкції з реферування,з публікацій Г. Борко, І. Коблитца, Ш. Ранганатана, Кэндзо Хираями, Б. Уейла й ін. стає усе більш відомим закордонний досвід в області реферування. Нині реферування є одним з найважливіших процесів аналітико-синтетичної переробки науково-технічної інформації, що складають поняття інформаційної технології, а його результат-реферат відноситься до найбільш розповсюджених інформаційних документів. Інститут наукової інформації із суспільних наук Академії наук СРСР (ІНІОН) на основі обробки вітчизняної і закордонної літератури видає реферативні журнали «Суспільні науки в СРСР» і «Суспільні науки за рубежем», кожний з яких складається з ряду серій. Створена в нашій країні державна система науково-технічної інформації (ДРНТІ) включає всесоюзні, центральні галузеві органи НТІ, республіканські інститути, міжгалузеві територіальні центри і близько 12 тис. відділів (бюро) НТІ з науково-технічними бібліотеками на промислових підприємствах, у науково-дослідних інститутах, проектних, конструкторських і інших організаціях . Одним з перших, хто звернув увагу на це, був М.В. Ломоносов. Виступаючи організатором процесів складання і видання рефератів, редактор здійснює підбор референтів, при цьому враховується тематика реферируемой літератури, кваліфікація референтів і вартість виконаної роботи. Таким чином, широке використання рефератів у державній системі НТІ, важлива роль, виконувана цим документом, зобовязують і референта і редактор відповідально підходити до його підготовці, причому вирішальне слово тут належить редакторові. 1.2 Функції реферату Цільове призначення документа найбільше повно розкривається при розгляді його функціональних властивостей. З усіх вторинних документів ні анотація, ні бібліографічний опис не розкривають так повно основний зміст першоджерела, як реферат. Спостереження показують, що читання рефератів може заощадити до 90% часу, необхідного для прочитання первинних документів . Обсяг реферату: оптимальний обсяг друкованого реферату - 200 слів. На другому етапі у тексті виділяються змістові фрагменти тексту (частини первинного документа, які містять різні аспекти його змісту). Екстрагування - це побудова реферату на основі витягу із вихідного тексту речень, що містять змістові аспекти. Бібліографічний облік вітчизняних публікацій, у тому числі в галузі науки і техніки, веде Книжкова палата України. Звiдси можна зробити висновок, що принципову важливiсть має аналiз граматичних i семантичних явищ у контекстi, тобто моделювання їх поводження у текстi. Таким чином, для правильного, тобто так