Аналіз фізичної організації передачі даних по каналах компютерних мереж, топологія фізичних звязків та організація їх сумісного використання. Методи доступу до каналів, настроювання мережевих служб для здійснення авторизації доступу до мережі Інтернет.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Аналіз організації передачі даних по каналах комп’ютерних мереж 1.1 Аналіз фізичної організації передачі даних 1.1.1 Топологія фізичних звязків 1.1.2 Організація сумісного використання ліній звязку 1.2 Структуризація каналів як засіб побудови великих мереж 1.2.1 Фізична структуризація мережі 1.2.2 Логічна структуризація мережі 1.3 Висновок 2. Фізична сутність та порядок організації каналів комп’ютерних мереж 2.1 Структурована кабельна система комп’ютерної мережі 2.2 Кабель кручена пара 2.3 Коаксіальний кабель 2.4 Оптоволоконний кабель 2.5 Висновок 3. Сутність існуючих методів доступу до каналів комп’ютерних мереж 3.1 Метод доступу до каналів комп’ютерних мереж з перевіркою несучої та виявленням колізій CSMA/CD 3.2 Методи подолання колізій 3.3 Метод маркерного доступу в локальних мережах з різною топологією 3.4 Висновок 4. Засоби здійснення авторизації доступу до каналів комп’ютерних мереж 4.1 Місце процесів авторизації доступу при організації інформаційних систем на основі комп’ютерних мереж 4.2 Настройка мережевих служб для здійснення авторизації доступу до мережі Інтернет 4.2.1 Авторизація на основі логіна і пароля 4.2.2 Авторизація через облікові записи Windows 4.2.3 Практичне вирішення побудови системи авторизації через Windows домен 4.3 Практичні рекомендації щодо забезпечення доступу до каналів комп’ютерної мережі підприємства 4.3.1 Авторизація доступу на фізичному рівні організації комп’ютерних мереж 4.3.2 Авторизація доступу на канальному рівні організації комп’ютерних мереж 4.3.3 Авторизація доступу на мережевому рівні організації комп’ютерних мереж 4.3.4 Авторизація доступу на транспортному рівні організації комп’ютерних мереж 4.4 Висновок Висновки Вступ Тільки в мережі з повнозв’язною топологією для зєднання кожної пари компютерів є окремий канал. У решті випадків неминуче виникає питання про те, як організувати сумісне використання каналів комп’ютерних мереж кількома компютерами мережі. У разі застосування поділюваних ліній звязку (часто використовується також термін поділюване середовище передачі даних - shared media) виникає комплекс проблем, повязаних з їх сумісним використанням, який включає як чисто електричні проблеми забезпечення потрібної якості сигналів при підключенні до одного і того ж дроту кількох приймачів і передавачів, так і логічні проблеми розділення в часі доступу до цих ліній. Класичним прикладом мережі з поділюваними лініями звязку є мережі з топологією «загальна шина», в яких один кабель спільно використовується всіма компютерами мережі. Жоден з компютерів мережі у принципі не може індивідуально, незалежно від всіх інших компютерів мережі, використовувати кабель, оскільки при одночасній передачі даних відразу декількома вузлами сигнали змішуються і спотворюються. У токологіях «кільце» або «зірка» індивідуальне використання ліній звязку, що сполучають компютери, принципово можливе, але ці кабелі часто також розглядають як поділюваний ресурс мережі для всіх компютерів, так що, наприклад, тільки один компютер кільця має право в даний момент часу відправляти по кільцю пакети іншим компютерам. Усередині компютера проблеми розділення ліній звязку між різними модулями також існують - прикладом є доступ до системної шини, яким управляє або процесор, або спеціальний арбітр шини. У мережах організація сумісного доступу до ліній звязку має свою специфіку через істотно більший час розповсюдження сигналів по довгих лініях, до того ж цей час для різних пар компютерів може бути різним. Цей підхід, зокрема, реалізований в широко поширених класичних технологіях Ethernet і Token Ring. Проте останніми роками намітилася тенденція відмови від середовищ передачі даних, що розділяються, і в локальних мережах. Мережа з поділюваним середовищем при великій кількості вузлів працюватиме завжди повільніше, ніж аналогічна мережа з індивідуальними лініями звязку, оскільки пропускна спроможність каналу одному компютеру, а при її сумісному використанні - ділиться на всі компютери мережі. Часто з такою втратою продуктивності миряться ради збільшення економічної ефективності мережі. Не тільки у класичних, але і в зовсім нових технологіях, розроблених для локальних мереж, зберігається режим поділюваних ліній звязку. Наприклад, розробники технології Gigabit Ethernet, прийнятої в 1998 році як новий стандарт, включили режим розділення передавального середовища в свої специфікації разом з режимом роботи по індивідуальних лініях звязку. При використанні індивідуальних каналів звязку в повнозвязних топологіях кінцеві вузли повинні мати по одному порту на кожну лінію звязку. У зіркоподібних топологіях кінцеві вузли можуть підключатися індивідуальними лініями звязку до спеціального пристрою - комутатору. Детально дослідити принципи і суть організації доступу до каналів комп’ютерних мереж на основі маркеру. 5. У обчислювальних мережах застосовують як потенційне, так і імпульсне кодування дискретних даних, а також специфічний спосіб представлення даних, який ніколи не використовується усередині компютера