Дослідження соціально-економічного становища авто-угорських земель у кінці ХІХ ст. Особливості політичної консолідації різних складових елементів імперії і внутрішньої інтеграції країн і земель, що входили до неї. Намагання вирішити національне питання.
Аннотация к работе
АВСТРО-УГОРЩИНА: НАЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ У КІНЦІ XIX СТОЛІТТЯ національне угорський політична консолідація У 1867 р. раніше централізована Австрійська імперія стала двоєдиною (дуалістичною) і одержала назву «Австро-Угорщина». Для династії Габсбургів на чолі з імператором Францем Йосипом (роки правління 1848 - 1916) це був вимушений крок через опір Угорщини віденському абсолютизму, а також поразок імперії у війнах проти Італії, Франції і Пруссії у 1859 і 1866 рр.. Дуалістична угода 1867 р. - зразок конфедеративного по суті устрою, в якому повна самостійність у внутрішніх справах двох держав - Австрії й Угорщини - поєднувалася з централізацією найбільш важливих «загальноімперських справ», підвідомчих імператорові та двом його міністрам - іноземних справ і військовому. Угорщині проживала значна кількість німців, що займали друге після румунів місце серед національностей королівства. Після довгих переговорів з угорськими міністрами 10 жовтня 1871 р. ландтаг Чехії прийняв резолюцію, що вимагала надання Чехії рівного з Угорщиною та Австрією статусу.