Політичний устрій держави Шамші-Адада І. Господарське життя та суспільство Ассирії у II тис. до н.е. Створення та розквіт Ассирійської імперії. Особливість здійснення в країні грандіозних будівельних робіт. Характеристика сухопутної армії царства.
Аннотация к работе
АССИРІЯ. Посилення Ассирії наприкінці X - в IX ст. до н. е 4. Політична історія Ассирії в II тис. до н. е В північних, гористих областях Месопотамії державність з’явилася на ціле тисячоліття пізніше, - ніж у Вавилонії. Ашшур, колишню шумерську колонію. Проте слід мати на увазі, що сама назва Ассирія вперше з’явилася лише в середині II тис. до н. е., що сам Шамші-Адад 1 не вважав себе царем Ашшура, хоч і значився у пізніших царських списках, і що міста корінної Ассирії, скоріше всього, не були до XV ст. до н. е. об’єднані між собою ані політично, ані етнічно, тому немає достатніх підстав уважати державу Шамші-Адада І Староассирійською. Так почалося безпрецедентне в історії воєнно-політичне суперництво між Ассирією та Вавилоном, яке тривало з перемінним успіхом понад тисячоліття і врешті-решт завершилося для Ассирії трагічно. Верховна влада в Ашшурі - невеликій, але багатій державі - належала раді старійшин, що складалася з представників знатних родів, народні ж збори на початку II тис. до н. е. вже втратили своє колишнє значення. Вавилонію завоювали кассити, але Ассирії від цього легше не стало, бо її саму тоді підкорила сусідня Мітанні, котру аккадці називали Ханігальбатом, а єгиптяни - Нахаріною. За спиною Єгипту ассирійські володарі мало-помалу відроджували міжнародний престиж держави. Салманасар І організував воєнний похід у Закавказзя, на територію майбутньої держави Урарту, й заснував там ассирійські колонії. Все ж фінал царювання Тукульті-Нінурти був трагічним: змовники, серед яких був і царський син, оголосили його божевільним, позбавили царської влади, а згодом убили. Усе сімейне майно належало чоловікові, вже тому жінка цілком залежала від нього, свекра, синів. Патріархальність сімейних основ посилювалася традиційною системою успадкування сімейного майна, за якою левова пайка батьківського спадку перепадала старшому синові.