Розрізнення асоціативності з погляду загальномовної та контекстуальної сполучуваності слів. Характер структурно-семантичних зв’язків виокремлених лексем. Розвиток контекстної семантики аналізованих асоціатів у мові поезії чорнобильської тематики.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут української мови УДК 811.161.2:81’42 АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Асоціативно-семантичне поле «Чорнобиль» у сучасному українському художньому дискурсі Спеціальність 10.02.01 - українська мова Гоцинець Ірина Львівна Київ - 2010 Дисертація є рукописом. Роботу виконано у відділі стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України. Автореферат розіслано “_____” лютого 2010 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук В.М. Фурса Загальна характеристика роботи Чорнобиль - одна з ключових номінацій сучасної національно-мовної практики. Під впливом потужного соціального екстралінгвального чинника (техногенна катастрофа на ЧАЕС) ця лексема розширила свій значеннєвий ареал, універсалізувалася як аксіологічно маркована мовна одиниця. Нові соціально-екологічні умови, що склалися в Україні після 26 квітня 1986 р., динамічно рефлексують у мові поетичних та прозових художньо-публіцистичних творів про Чорнобильську катастрофу, визначаючи напрямки формування специфічного чорнобильського словника, який не лише актуалізує нові лексеми, а й істотно розширює, видозмінює семантичний обсяг традиційного поетичного словника. Дедалі частіше дослідження текстових художніх парадигм здійснюють з акцентом на асоціативності як категорійній ознаці поетичної семантики (М.І. Голянич, С.П. Бибик, Н.С. Дужик, Ж.В. Марфіна, Р.І. Стефурак, В.А. Капась та ін.), актуалізуючи поняття асоціативно-образного та асоціативно-семантичного поля. Відповідно до мети визначено конкретні завдання роботи: · систематизувати й узагальнити загальнотеоретичні підходи до вивчення проблеми «асоціація і художній / публіцистичний текст», до понять асоціативність, асоціативно-семантичне поле (АСП), асоціативно-семантична група (АСГ), асоціативно-семантична мікрогрупа (АСМ), асоціативно-образний ряд (АОР); · умотивувати розрізнення асоціативності з погляду загальномовної та контекстуальної сполучуваності слів; · довести концептуальний характер номінації Чорнобиль як константи сучасного українського мовомислення й центра однойменного АСП; · за лексикографічними джерелами та різножанровими (поетичними і прозовими художньо-публіцистичними) текстами встановити склад лексем, пов’язаних із номінацією Чорнобиль; · з’ясувати характер структурно-семантичних зв’язків виокремлених лексем; · визначити ієрархію лексико-семантичних груп, асоціативно пов’язаних із номінацією Чорнобиль та підпорядкованих їй як АСГ, АСМ та АОР; · дослідити розвиток контекстної семантики аналізованих асоціатів у мові поезії та художньо-публіцистичної прози чорнобильської тематики; · підготувати Додаток А «Покажчик асоціатів номінації Чорнобиль у мові поезії» та Додаток Б «Покажчик асоціатів номінації Чорнобиль у мові художньо-публіцистичної прози». Об’єктом дослідження слугувала мова української художньої та художньо-публіцистичної літератури 80 - 90-х років ХХ ст. в аспекті реалізації асоціативно-семантичного потенціалу номінації Чорнобиль. Джерельну базу дисертації становлять: а) тексти поетичних (В. Бутрім, Л. Вишеславський, І. Гнатюк, І. Драч, С. Йовенко, А. Камінчук, В. Квітневий, Т. Коломієць, Л. Костенко, Б. Олійник, О. Пахльовська, М. Руденко, М. Сом), а також прозових художньо-публіцистичних (Л. Даєн, І. Малишевський, А. Михайленко, В. Трегубов, Ю. Щербак, В. Яворівський) творів; б) картотека лексикографічних статей за матеріалами тлумачних словників, Словника синонімів, Словника епітетів тощо (близько 3000 карток). Для розв’язання поставленої мети й скорельованих із нею конкретних завдань у роботі використано методи загальнонаукові (спостереження, аналізу, узагальнення) та конкретні лінгвістичні: асоціативного лінгвістичного спостереження (забезпечив визначення основних типів вербальних текстових асоціацій і виявлення емоційно-експресивних, образно-чуттєвих компонентів у семантиці узуальних та оказіональних мовних одиниць АСП «Чорнобиль»), асоціативно-семантичного моделювання (дав змогу стратифікувати систему лексичних засобів, які в мові сучасної української поезії та художньо-публіцистичної прози репрезентують поняттєву сферу «Чорнобиль» і створюють певні системи - АСГ («аварія», «зона», «трагедія», «відповідальність», «простір», «час» тощо) й підпорядковані їм АСМ, АОР); контекстного аналізу (уможливив з’ясування мовно-виражальної, аксіологічної та текстотвірної ролі складників АСП «Чорнобиль» як одиниць чорнобильського дискурсу). Численні класифікації асоціацій засвідчують дієвість кількох напрямків вивчення асоціативно-семантичної структури мови - психолого-фізіологічного, семасіологічного та лінгвостилістичного.