Захисна функція у діяльності культурного героя як основа впорядкування світу. Реконструкція структурно-функціональної моделі архетипу культурного героя в контексті загальноіндоєвропейської міфології. Амбівалентна сутність архетипу культурного героя.
Аннотация к работе
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Ковтун Наталія Михайлівна УДК 1(091):130.3 179.6 Архетип культурного героя в українській духовній традиції: історико-філософський контекст Спеціальність 09.00.05 - історія філософії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка. Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. На шляху подолання розриву світоглядних засад, нівеляції цінностей, втрати духовних орієнтирів у сучасному українському соціумі важливого значення набуває дослідження позачасових носіїв культури, своєрідних вертикальних інформаційно-енергетичних структур (С. Кримський), які пронизують історичний процес від найдавніших часів до сучасності. Тим більше, що у свідомості сучасної людини надто глибоко укорінилася віра в надприродного героя-захисника, який за своїми сутнісними рисами співпадає з образом міфічного першогероя. Для досягнення означеної мети необхідно розвязати такі завдання: проаналізувати розуміння поняття архетипу у концепціях вітчизняних і зарубіжних філософів; розкрити історико-філософський зміст архетипу культурного героя у контексті визначення його амбівалентної сутності; реконструювати базові елементи архетипу культурного героя шляхом визначення соціоперетворюючих функцій його діяльності у контексті дослідження індоєвропейської міфоепічної традиції; виявити у давньоукраїнській спадщині елементи архетипу культурного героя; з’ясувати структурно-функціональні характеристики діяльності міфічного першогероя у системі української духовної традиції. Горського, О. Лосєва, В. Ляха, М. Мамардашвілі, Є. Мелетинського, М. Савельєвої, В. Ярошовця). Для з’ясування історико-філософського підґрунтя архетипу культурного героя в українській духовній традиції залучені праці А. Бичко, В. Войтовича, О. Гриценка, В. Давидюка, М. Котляра, С. Кримського, М. Поповича, Н. Хамітова. У західній філософській традиції утвердилося розуміння архетипу як праобразу, першообразу, що характерне для творів Платона, Ф. Шеллінга, О. Веселовського, П. Флоренського, Т. Манна, О. Лосєва, Г.-Г. Гадамера, М. Еліаде. Предметом наукового аналізу теорія архетипів стала у дослідженнях К. Юнга, котрий визначив низку магістральних архетипів (Великої Матері, Дитини, Тіні, Аніми, Анімуса й Мудрого Старого).