Характеристика кам’яного віку, його хронологічні рамки та розкопки. Зміст епохи енеоліту та бронзи, хронологічні межі цього періоду. Археологічне дослідження історичних міст, замків та палаців Закарпаття: Ужгород, Мукачеве, Чинадієве, Берегове.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 Кам’яний вік. Археологія Закарпаття 1.1 Ранній палеоліт 1.2 Пізній палеоліт 1.3 Мезоліт 1.4 Неоліт РОЗДІЛ 2 Енеоліт-бронза. Археологія Закарпаття 2.1 Епоха енеоліту 2.2 Епоха бронзи РОЗДІЛ 3 Раннє залізо. Археологія Закарпаття 4.1 Ранньослов’янський період 4.2 Давньослов’янський період 4.3 Епоха великого переселення народів РОЗДІЛ 5 Міста Закарпаття як об’єкти археологічного дослідження РОЗДІЛ 6 Археологічне дослідження замків, палаців Закарпаття 6.1 Археологічне дослідження замків 6.2 Археологічне дослідження палаців ВИСНОВОК ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Актуальність дослідження. Закарпаття - це один із важливих регіонів України, котрий має свої особливості як з точки зору географічного розташування, так і з сторни історичного розвитку. Археологія Закарпаття 1.1 Ранній палеоліт Період палеоліту є початком появи людини й формування сучасного фізичного типу і датується понад 3 млн. р. тому. Процес засвоєння людьми великих просторів Європи обумовлений льодовиками, що періодично насувалися з півночі на континент. Сучасні дані відносять появу людини на Землі до 5 - 4 млн. років тому. З Африки, через Малу Азію і Балкани людина проникає та розселяється в Європі, і 1 млн. років тому зявляється у Верхньому Потиссі.» У ранньому палеоліті Верхнє Потисся (1 млн. - 150 тис. років тому) заселяється пітекантропами (гр. пітекос - мавпа, антропос - людина). На початку палеоліту рельєф регіону зазнав істотних змін: відбулося підняття Карпат на висоту більше 1000 м й утворилося Верхньотиське озеро. Давньокамяний вік вивчала палеолітична експедиція Природничого музею АН УРСР (керівник - В. Гладилін), палеоліт і мезоліт - експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР (О. Черниш, Л. Макевий), неоліт - експедиція Інституту археології АН СРСР (В. Титов), енеоліт - експедиція Львівського університету (М. Все ж найбільші систематичні польові дослідження археологічних памяток краю проводили три експедиції Ужгородського університету (Е. Балагурі, В. Котигорошко), Природничого музею АН УРСР та Ужгородської групи Інституту археології АН УРСР (з 1985 року група в складі відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР). Екскурс розпочнемо з палеоліту, розкопки якого виявлені у 80-ті роки XX ст.. світове значення мало ранньопалеолітичне місцезнаходження в Королеві, яка знаходиться на 20-метровій терасі (стоянки Виннички, Гострий Верх), які вивчали польових розкопок, починаючи з 1974 р. ця памятка за кількістю 14 нашарувань часу ашель - мустьє з чіткістю геологічної стратиграфії, виразності матеріалів від ашеля до мустьє і пізнього палеоліту немає собі рівних в Центральній та Східній Європі. Памятками для вивчення палеоліту, в першу чергу, були стратифіковані памятки Королева І, Королева II та пізньопалеолітичні комплекси Берегова І з Малої гори. Місце знаходження Діброво, Чорної IV, Хижі IV, Заставної ІІ, Онковиць, Горян, Радванської гори ІІ, Виноградово, Берегово, Виселичної гори, Шаян ІІ, Ільниця, Біла Церков, Становиць, Солотвино І, ІІ, Плешки та інших пунктів дали колекції виробів з креміню. Тут, на північному схилі гори, на вершині, зібрані кременеві вироби, які складаються з відщепів відбійника, долото видного знаряддя, уламки мікро пластинок. Цінними, хоч і допоміжними, виявилися нововідкриті пізньопалеолітичні місцезнаходження Берегово II, Мукачево І, Біганська гора, Заставне, Шаян та ін. Тоді була створена комплексна мезоліто-неолітична експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР, яку очолив Л.Г.Мацкевий. протягом 15-ти років роботи експедиції було відкрито і частково досліджено 38 мезеолітичних місцезнаходжень і стоянок. Кремінь і обсидіан надходили у Верхнє Потисся з Токайських гір, андезит і базальт - місцеві породи. Памятки духовного життя й мистецтва мезолітичного населення Верхнього Потисся відомі слабо, але можна припустити, що вони були. Унікальною релігійною памяткою мезоліту на території України є Камяна Могила в степу Мелітопольського р-ну Запорізької обл., інтерпретована дослідниками як храм магій. У гротах і на піщаних блоках величезного пагорба знаходилося біля тисячі різноманітних зображень (бики, коні, мамонти, олені й ін.) Храм виник ще в епоху пізнього палеоліту. Перша група розташована в північно-західній, друга в південно-східній частині краю. Перші займали передгірську зону, другі - низину, тобто зони, придатні до мисливства, рибальства, збиральства та землеробства і тваринництва. Мала гора, Ково домб), Ужгороді (Дравці), Серне, Рафаїлові, Малих Геївцях, Концові та ін. Перехід від привласнюючих до виробляючих форм господарства: землеробство (культивація пшениці, ячменю, проса) і скотарство (приручення собаки, вівці, кози, пізніше бика та свині). 2.Утворення культурної спільноти Пресескло - Старчево - Караново - Кріш у другій половині VI тис. до н.е., становлення господарсько - культурного типу мотичного землеробства; складання на її фінальному етапі у Верхньому Потиссі (перша половина V тис. до н.е.) культури лінійно - стрічкової кераміки. 3.Удосконалення техніки виготовлення камяних