Основні принципи, функції та етапи розвитку ЮНЕСКО, зміни пріоритетів у її діяльності у період інформаційного суспільства. Значення його програм у створенні та розвитку веб-порталу як мережевого ресурсу, інформаційна структура та функціонування.
Аннотация к работе
Архівний портал ЮНЕСКО: засади створення, структура, інформаційний ресурс Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Загальна характеристика роботи Актуальність теми дослідження. Внаслідок активного розвитку нових інформаційних технологій в умовах глобалізації у світі сформувалося інформаційне середовище, в якому набули нового змісту та значення як питання збереження та поширення вже відомих знань, так і проблеми продукування нової інформації. Значну роль у реалізації нових принципів поширення та використання інформації відіграють міжнародні організації, які визначають, координують та сприяють соціальній комунікації у глобалізованому світі. Серед них досить вагому роль відіграє ЮНЕСКО (UNESCO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization - Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) - міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. ЮНЕСКО активно розвиває власні інтернет-ресурси. ЮНЕСКО є організацією, яка впродовж багатьох років підтримувала своїми методичними розробками, науковою діяльністю розвиток архівознавства у всесвітньому контексті, вдосконалюючи загальні принципи архівної діяльності, зокрема питання архівного законодавства, обліку, інформаційної діяльності, збереження документальної спадщини на різних носіях, сприяючи формуванню нових видів документів, реставрації та консервації архівних документів, організовувала архівну освіту, діяльність архівних адміністрацій у країнах третього світу. Впродовж десятиліть ЮНЕСКО реалізуєспеціальну Програму управління документацією та архівами (RAMP). Так, в Україні видано брошуру М. Петрачкова, Т. Коваленка-Косарика, присвячену загальному огляду питання діяльності України як члена ЮНЕСКО, а також працю А. Зленка, у якій розкриваються сучасні проблеми діяльності ЮНЕСКО. Крім того, в останні десять-п’ятнадцять років в Україні з’явилися праці, які висвітлюють різні аспекти політики та діяльності ЮНЕСКО, зокрема: в галузі інформаційних відносин, політики та міжнародного права (праці В. Артемової, Є. Макаренко, В. Соловйова); збереження культурної спадщини, охорони культурного надбання людства, включаючи правові аспекти (праці В. Максимова); збереження фондів та програми ЮНЕСКО «Память світу» (праця Т. Зокрема, останнім часом у м. Судак (АРК) щорічно проводяться міжнародні конференції «Бібліотеки та асоціації в суспільстві, що змінюється: нові технології і нові форми співробітництва», на яких розглядаються питання формування міжнародної політики у розбудові інформаційного суспільства в рамках програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх». Серед дослідників - укладачі методичних документів та упорядники архівних довідників, які виходили під егідою ЮНЕСКО, зокрема: організація діловодства та управління архівами (М. Фахфах, Ф. Фонтане, Т. Паркер, Дж. Роудс); архівне законодавство (С.