Архіви українських часописів кінця ХІХ – початку ХХ ст. в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як джерело з історії редакційно-видавничої діяльності - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО Клименко Ірина Валентинівна УДК:655.413(09)(477)“18”/“19” 025.173(477)“18”/“19” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук АРХІВИ УКРАЇНСЬКИХ ЧАСОПИСІВ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ ст. В ІНСТИТУТІ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО, ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Спеціальність 07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство Київ 2003 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник - кандидат історичних наук Зубкова Наталія Михайлівна, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, заввідділом джерелознавства. М.С. Грушевського НАН України, відділ джерел новітньої історії України, м. Київ. Визначення стратегічних напрямів розвитку духовної культури України в умовах деідеологізації суспільства набуває все більшого значення у зв’язку з необхідністю відтворення науково обґрунтованої історії України взагалі й історико-культурних процесів зокрема. Використання сучасних методів і підходів до оцінки історичних фактів дало можливість по-новому оцінити внесок видатних представників української науки та культури М. Грушевського, В. Науменка, Б. Грінченка, Ф. Лебединцева, Є. Чикаленка у таку важливу сферу громадсько-політичної роботи, якою є редакційно-видавнича, книгознавча, бібліографічна та просвітницька галузі, віддати належне заслугам маловідомих нині на терені українського книговидання особистостей. Стан наукової розробки проблеми Об’єктивні та суб’єктивні процеси розвитку української преси вивчалися як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками: монографії й статті О. Маковея, І. Франка, В. Доманицького, В. Щурата були присвячені історії української преси, яка публікувалася українською мовою, історії іншомовної преси, що виходила на українських землях, й іншомовної преси, що виходила поза Україною, але висвітлювала українські проблеми. Редакційно-видавничі процеси у діяльності окремих часописів, їх редакторів та видавців досліджували І. Франко та В. Данилов. Важливим внеском у вивчення історії та теорії української преси стала діяльність створеного 1923 р. у Києві і ліквідованого на початку 1930-х років Українського наукового інституту книгознавства. Проте редакційновидавничі аспекти діяльності українських часописів не стали ще в цілому предметом спеціального аналізу, отже вивчення архівних джерел та документальних комплексів українських часописів з фондів ІР НБУВ обумовлено потребою у системній історико-теоретичній реконструкції цілісного процесу становлення та розвитку національної редакційно-видавничої справи. Мета дослідження - джерелознавчий аналіз тенденцій і специфіки редакційно-видавничого процесу у діяльності українських часописів “Киевская Старина”, “Літературно-Науковий Вістник”, “Рада”, “Дзвін”, “Дніпрові хвилі”, “Рідний Край”, “Сяйво” та київського Товариства “Просвіта” у період від кінця ХІХ до початку ХХ ст. на основі історико-книгознавчого, джерелознавчого та бібліографічного вивчення архівних та документальних фондів. 170, В.П. Науменка - ф.