Дослідження основних чинників, що вплинули на формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини. Аналіз особливостей формування та характерних ознак архітектурно-планувальної структури містечок та принципів її композиційної побудови.
Аннотация к работе
Національний університет Львівська політехніка УДК 711.424 Архітектурно-планувальна структура містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVII століттях 18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури ТОПИЛКО Світлана Ігорівна Львів2003 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Національному університеті Львівська політехніка Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - кандидат архітектури, доцент Петришин Галина Петрівна, кафедра “Художніх основ та історії архітектури” Національного університету Львівська політехніка Офіційні опоненти - доктор мистецтвознавства, професор Тимофієнко Володимир Іванович, кафедра основ архітектури і художнього проектування Київського національного університету будівництва та архітектури, п.н.с. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету Львівська політехніка (79013, Львів, вул.Професорська,1) Автореферат розісланий “23” вересня 2003 р. В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради, к.т.н., доц. Демчина Б.Г. Загальна характеристика роботи Сьогодні на території Галичини констатується низький рівень урбанізації (41%) на фоні усієї України (59%). Кращий рівень урбанізації спостерігається, коли до категорії міст включити так звані селища міського типу, до яких у Галичині у більшості своїй належать історично сформовані містечка. Всього в межах сучасної Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей у досліджуваний період було закладено понад 200 міських поселень. Проте більшість виконувала роль малих міст в історичній системі розселення, концентруючи адміністративну, обслуговуючу, торговельну, культурну функції для найближчої округи. Актуальність теми дослідження визначається такими основними положеннями: 1. Дослідження містечок необхідне для визначення шляхів становлення українського містобудування епохи Відродження, його місця у світовій історії урбаністики. 3. Генеральні плани були розроблені без врахування цінності історичної планувальної структури. Вибрати основні методи дослідження та розробити комплексну методику аналізу архітектурно-планувальної структури містечок, опираючись на стан їх дослідженості та джерела. 4. У дослідженні застосовано загальнонаукові методи, притаманні теоретичним дослідженням історичних архітектурно-містобудівних об’єктів у комплексному підході: першоджерел, порівняльно-історичний, морфологічного аналізу, типологічний з опиранням на метрологічний аналіз у системі історичних мір. Запропоновано окремим поселенням, вибраним на основі діючих містобудівних критеріїв, повернути міський статус, що дасть змогу підняти рівень урбанізації регіону. При проведенні досліджень були застосовані такі методи: - метод першоджерел, причому як основні розглядаються кадастрові карти середини XIX ст., а інші карти: спеціальна карта України Ґ.Боплана 1650 року, карта фон Міґа 1779-1782 рр. та карта Е.Кумерсберга 1855 року є допоміжними. Для розпланування містечок було достатньо мінімальних знань з математики і геометрії, часто місто розплановував сам власник (наприклад, Сасів власності Івана Данилoвича герба Сас заклав Себастіан Буйновський, вподальшому війт містечка). Містотворчий процес не завжди був успішний через змінність чинників.