Історико-соціальні передумови та основні чинники виникнення, формування і розвитку садибно-паркових утворень. Закономірності архітектурно-планувальної та композиційної побудови. Організація внутрішнього простору будинків-палаців, парків Київщини.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ Маланюк Вікторія Ярославівна УДК 712.3:72:012(477.41)”17/19” АРХІТЕКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ САДИБНО-ПАРКОВИХ УТВОРЕНЬ КИЇВЩИНИ КІНЦЯ ХVІІІ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. 18.00.01. Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури Київ - 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) Міністерства культури і туризму України. Провідна установа - Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка Міністерства освіти та науки України, м. Полтава. Захист відбудеться 05.04.2007 року, о 14 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (Україна, 04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 20). Садибно-паркові утворення Київщини кінця ХVІІІ - початку ХХ століть є невід’ємною складовою історико-архітектурної спадщини України, за кількістю об’єктів та масштабами будівництва являють собою об’ємний матеріал для наукового аналізу. Досі увага дослідників акцентувалася на окремих значних і доволі ґрунтовно документованих пам’ятках („Олександрія” у Білій Церкві, „Софіївка” в Умані), а значна частина резиденцій магнатів, середнього та дрібного дворянства у невеликих містечках і селах ще недостатньо вивчена. Створення цілісної картини еволюції садибно-паркового будівництва на Київщині; поглиблення історико-архітектурних знань в зв’язку з потребами сьогодення; проектування нових комплексів з урахуванням досвіду зодчества минулих часів. 2. Тема дисертації пов’язана з планами наукових робіт кафедри теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (м. Київ). Метою дисертації є розкриття еволюції садибно-паркового будівництва Київщини кінця ХVІІІ - початку ХХ ст., визначення архітектурно-композиційних закономірностей побудови садибно-паркових утворень. Багатий фактологічний матеріал щодо окремих резиденцій надає мемуарна література (щоденники, спогади, листування) і подорожні нотатки іноземних мандрівників кінця ХVІІІ - ХІХ ст., зокрема О. де Бальзака, О. Глаголєва, О. фон Гуна, Ю. Дунін-Карвицького, Я.-Г. Мюнтца, А. Пшездецького, С. Сегюра та ін.