Архітектурно-композиційні прийоми мусульманських громадських будівель Криму XIII-XVIII ст. - Автореферат

Національний університет «Львівська політехніка» УДК 726.2.03: 72.011 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури Спеціальність 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури Архітектурно-композиційні прийоми мусульманських громадських будівель Криму XIII-XVIII ст. Сапунова Марина Юріївна Львів - 2007 Дисертація є рукописом Робота виконана в Архітектурно-художньому інституті Одеської державної академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України Наукові керівники: доктор архітектури, професор Раллєв Олександр Борисович завідувач кафедри основ архітектури Одеської державної академії будівництва та архітектури доктор архітектури, доцент Бевз Микола Валентинович, професор кафедри основ архітектури Одеської державної академії будівництва та архітектури Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор Сафонов Анатолій Олексійович, професор кафедри архітектурного проектування Національної академії природоохоронного та курортного будівництва, м. Сімферополь кандидат архітектури Могитич Роман Іванович, заступник директора з наукової роботи інституту „Укрзахідпроектреставрація”, м. Львів Захист відбудеться „4 ” жовтня 2007 р. о „ 13.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 в Національному університеті „Львівська Політехніка” (79013, Львів, 13, вул. Ст. Бандери, 12, ауд. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету „Львівська Політехніка” (79013, Львів, вул. Професорська, 1) Автореферат розісланий „ 4 ” вересня 2007 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат архітектури, професор Петришин Г.П. Загальна характеристика роботи Актуальність дослідження. Культурне відродження кримсько-татарського народу, яке відбувається в останні роки заторкує питання оцінки збереженої архітектурної спадщини і формування локальної своєрідності сучасної забудови кримських поселень. Недостатня вивченість кримсько-татарської архітектурної спадщини привела до слабкого її висвітлення в роботах з теорії та історії архітектури. Склалося також деяке упереджене ставлення до проблеми оцінки національної своєрідності мусульманської архітектури Криму, зокрема, в світлі доцільності та можливості її застосування в сучасній архітектурній практиці. Зважаючи на те, що розробку архітектурної орієнталістики, була започатковано в Одеській державній академії будівництва і архітектури, а її фундаментальні основи закладені доктором архітектури, професором О.Б. Ралєвим, автор розвинув попередні дослідження, звертаючи увагу на вивчення архітектурно-композиційних прийомів громадських будівель мусульманського зодчества Криму. Проаналізувати історичні передумови виникнення, становлення та розвитку мусульманських громадських будівель на території Криму. 2. від виникнення перших татарських поселень на території Криму, включаючи період входження Кримського ханства до Османської імперії і до завоювання Криму Російською імперією (1783 р.). Визначено універсальні архітектурно-композиційні прийоми, які характеризуються певною незалежністю від функціонального призначення будівель, а також прийоми, які притаманні тільки окремим будівлям із конкретною функцією. Звенігородка, 1997 р.; на засіданні XV міжнародного круглого столу „Історія релігій України” - м. Львів, 1998 р.; на міжнародній науковій конференції „Проблеми підготовки фахівців з охорони та реставрації пам’яток нерухомої культурної спадщини в Україні.” - м. В дослідженні встановлені основні періоди розвитку мусульманських громадських будівель Криму: I період - період становлення мусульманської архітектури в Криму та будівництва перших мусульманських громадських будівель в столиці того часу м. Хронологічні межі - XIII- перша пол. XV століття.