Особливості розвитку російської культури ІX-XVІІ ст.: мистецтво, писемність, архітектура. Відродження архітектури Русі після монголо-татарської навали. Архітектура Новгорода, Пскова, Москви. Нововведення в російській архітектурі 14-16 століть.
Аннотация к работе
З М І С Т Вступ РОЗДІЛ І. часу формування Російської централізованої держави, культуру XVІ і Російську культуру до кінця XVІІ в. звичайно характеризують як середньовічну. Як окремі періоди розвитку нової культури розглядаються: культура першої чверті ХVIII в., середини - другої половини XVІІІ в., першої половини XІ в., другої половини XІ в., початку XX в. З X ст.. майже половина Європейської частини Росії ввійшла до складу феодальної Давньоруської держави, де склалася самобутня художня культура з рядом місцевих шкіл (південно-західні, західні, новгородсько-псковська, володимиро-суздальська), що нагромадила досвід будівництва і благоустрою міст, що створила чудові памятники древнього зодчества, фрески, мозаїки, іконопису. Її розвиток був перерваний монголо-татарською навалою, яка призвела Древню Русь до економічного і культурному упадку і до відокремлення південно-західних земель, що ввійшли до складу польсько-литовської держави. Возглавив вже в XІ ст. цю боротьбу великокнязівська Москва синтезує досягнення місцевих шкіл і з XV ст.. стає важливим політичним і культурним центром, де складаються перейняте глибокою вірою в красу морального подвигу мистецтво Андрія Рубльова і розмірна людині у своїй величі архітектура Кремля. З розвитком економічних і суспільних відносин у XVІІ ст.. остаточно ліквідується відособленість окремих областей, і розширюються міжнародні звязки, у мистецтві наростають світські риси. Але цим почасти підготовлялося рішуче звільнення мистецтва від впливу церкви, що вчинилося до початку XVІІІ в. у результаті реформ Петра І. РОЗДІЛ І. Культура Київської Русі успадкувала культуру східнослов’янських племен, що склали ядро держави. Вона зазнала впливу від кочових і Візантії. Напис на стіні Софії Київської над саркофагом Ярослава Мудрого допомогла історикам довідатися, що київських князів величали царським титулом. У Новгороді знайшли берестяні грамоти. В даний час знайдено більш 700 грамот - у Новгороді, Смоленську, Москві, Полоцьку, Пскові й ін. містах. Софійські собори були споруджені в Новгороді і Полоцьку, Чернігові й ін.