Розгляд аргументу до авторитету в межах логічного та риторичного знання в історії та сучасності. Виявлення характерних особливостей аргументу, розробка проблематики цього аргументу в творчості відомих ораторів й теоретиків риторики Цицерона та Аристотеля.
Аннотация к работе
Аргумент до авторитету в риториці та логіці Н.А. Колотілова На сучасному етапі відбувається досить бурхливий розвиток таких дисциплін логічного циклу, як риторика, теорія аргументації тощо. Їхнє піднесення розпочалось з другої половини ХХ ст. Загалом минуле століття характеризувалось, за визначенням відомого сучасного логіка та філософа Г. Х. фон Врігта, винятковою роллю логіки в структурі сучасної філософії. Маються на увазі насамперед помилки в процесах обґрунтування, до яких належить й аргумент до авторитету. Відповідно метою даної роботи є виявлення характерних особливостей цього аргументу, що були зафіксовані у межах логічного та риторичного знання в історії та сучасності на прикладі робіт Аристотеля, Ф. ван Єємерена, Д. Уолтона, Цицерона тощо. Можна звернутися до Риторики Аристотеля, де він виділяє три види способів переконання: одні залежать від характеру оратора, другі від настроїв аудиторії, а треті від самої промови. Адже, як пише Аристотель, люди більш схильні вірити хорошим людям, а особливо в тих питаннях, які не є наперед ясними й у яких є місце сумнівам. Ця друга група доведень ґрунтується на свідченнях: .свідченням ми називаємо все, що добувають з якогось стороннього предмету заради набуття довіри [3]. Варто підкреслити, що запропоноване давньоримським оратором тлумачення авторитету, який дається від природи, може бути співставлене також з поняттям харизми.