Проблеми функціонування та перекладу антропонімів у художніх творах. З"ясування особливостей відтворення антропонімів у перекладі драми "Лісова пісня". Умови повноцінної передачі семантично значущих власних імен, застосування калькування і транспозиції.
Аннотация к работе
Дослідження виконано на матеріалі драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” та її німецького перекладу. Така тенденція пояснюється тим, що створення образів героїв художнього твору доволі часто відбувається за рахунок саме власних імен. Німецькою мовою “Лісову пісню” переклала талановита перекладачка Ірина Качанюк-Спєх, яка народилася у Львові, закінчила Мюнхенський університет Людвіга Максиміліана, Кембриджський університет та Сорбонну, після чого займалася викладацькою та перекладацькою діяльністю. Слід зауважити, що для авторського стилю Лесі Українки характерний багатий ономастичний колорит. У “Лісовій пісні” значущими є такі антропоніми як Мавка, Русалка Польова, Лісовик, Куць, Потерчата, Водяник, Той, що греблі рве, Перелесник, Той, хто в скалі сидить, Злидні.