Особливості класифікації антропонімійного матеріалу в українській мові за структурними показниками, визначення характерні формули для історіографічного жанру. Значення функціонального навантаження антропонімів у цілому та кожного з компонентів формули.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук 10.02.01 - українська мова АНТРОПОНІМІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРІОГРАФІЧНИХ ПАМ’ЯТОК ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ - ХVІІІ ст. Виконав Денисюк Василь Вікторович Київ - 2003 АНОТАЦІЯ Денисюк В.В. Антропонімія українських історіографічних пам’яток другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст. Усі зафіксовані в досліджуваних текстах антропоніми класифікуються за структурними особливостями: виділено одно-, дво-, три-, чотирилексемні та антропонімійно-апелятивні найменування, у межах яких визначаються внутрішньотипові формули, диференційовані на центр і периферію; проаналізовано фонетичні, словотвірні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, графемно-орфографічні варіанти, визначено функціональне навантаження антропонімів в цілому та кожного з компонентів антропонімної формули зокрема. антропонім історіографічний український 1. Історії-компіляції фіксують парадигму прізвищ із такими формантами, напр.: Того(ж) Юрій Хмелницкій с Ханенкомъ и Сухов’емъ да с татарами кримскими, да и із запорожцами напали були на Дорошенка и на орду Б’логородскую (Літописъ, 217); съ командиромъ ихъ Афанасіемъ Зинченкомъ (ИР, 125); пресл’дуя Суховія и Ханенка (ИР, 170); Тогдажъ подъ Старимъ Быховимъ Золотаренка убито (Літописецъ 1, 15) та ін. Для авторів історіографічних праць семантика прізвищевої назви не була визначальною, і при класифікації досліджуваного антропонімійного матеріалу, вона не враховувалася.