Сучасні антропонімічні симпатії мешканців Одеської області. Картина реального ім’явжитку протягом XX ст. із сучасним ставленням до найменувань. Соціальна вагомість ролі сучасних уподобань українців у збагаченні національного антропонімічного фонду.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. І. МЕЧНИКОВА БРАЙЧЕНКО Світлана Леонідівна УДК 801. 313. 1. : 808. 3 (477. 74) АНТРОПОНІМІЧНІ УПОДОБАННЯ МЕШКАНЦІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ Спеціальність 10. 02. 01 - українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Одеса - 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Карпенко Юрій Олександрович, Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, завідувач кафедри української мови. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Горпинич Володимир Олександрович, Дніпропетровський державний університет, професор кафедри української мови кандидат філологічних наук, доцент Буткова Галина Василівна, Ізмаїльський державний педагогічний інститут, завідувач кафедри української мови. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ антропонімічна симпатія одеська область Пропонована дисертаційна робота присвячена лінгвістичній інтерпретації сучасних антропонімічних уподобань українців Одеської області. В галузь вивчення особових імен серйозний внесок зробили праці В.А. Никонова, В.Д. Бондалетова, О.В. Суперанської, Н.В. Подольської, С.І. Зініна, В.К. Чичагова, Л.М. Щетиніна, В.А. Івашка та ін. Мета даної роботи - проаналізувати імена за ступенем їх суспільної оцінки, подаючи комплексний соціо-і психолінгвістичний аналіз факторів, що впливають на ставлення до імен українців різного віку наприкінці XX ст. Для зіставлення використовувалися іменники м. Одеси, Одеської області та прилеглих до неї регіонів. Джерелом фактичного матеріалу стали результати соціолінгвістичної практики студентів філологічного факультету Одеського державного університету у 1993-1996 рр. Кожен учасник практики зібрав від 50-ти інформантів дані про десять імен, які йому подобаються найбільше. Аналіз частотності імен сприяв виділенню шести груп антропонімів з урахуванням ступеня їх суспільної оцінки: популярні (рівень активності яких перевищує 1, 0%), помірно популярні (від 0, 5 до 1, 0%), малопопулярні (від 0, 1 до 0, 5%), непопулярні (від 0, 05 до 0, 1), одиничні (від 0, 01 до 0, 05%) та разові імена (такі, що траплялися лише один раз на певному віковому зрізі) ; 2) метод хронологічних зрізів, який полягає у тому, що всі імена розподілені за групами в залежності від року народження інформантів, у результаті чого було виділено шість вікових зрізів (I-20-ті рр. Серед чоловічих найменувань чітко окреслюється група лідерів, імен-улюбленців: Сергій, Олег, Олександр, Андрій, Микола, Володимир, які протягом шести вікових зрізів жодного разу не залишали меж десятки найкращих.