Філософсько-антропологічне обґрунтування метафорики Платонової держави засобами трансцендентальної антропології. Спроба експлікації антропологічного сенсу влаштування життя справедливої держави як утвердження горизонтальної конституції спільного світу.
Аннотация к работе
Антропологічний сенс влаштування спільного життя у державі Платона Є.С. Буцикін, асистент кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету КНУ ім. Т. Шевченка Анотація метафорика платоновий держава трансцендентальний Стаття присвячена філософсько-антропологічному обґрунтуванню метафорики Платонової держави, засобами трансцендентальної антропології. У межах статті було застосовано метод антропологічної редукції (Больнов) та метод прояснення неусувних рис практичної та фактичної людської ситуації (Ренч). В межах статті здійснено спробу прояснення конститутивного відношення структури простору укриття (як сукупності неусувних обставин людського існування) та розумного орієнтування. Філософ наводить згадані аргументи у зворотному порядку: «Добре, я казав, що походження міста вкорінене, я гадаю, у тій обставині, що ми не самостійні; ми маємо багато різних потреб» (ІІ 369Ь) [6, 51], й далі: «А перша й найбільш важлива потреба, якщо ми живемо й виживаємо - це добування їжі» (ІІ 369 д) [6, 51]. Першу рису Платон вдало схоплює у наступному уривкові: «Передусім розглянемо людей, побут яких влаштований так, як ми встановили.