Антропологічний аспект філософської системи С.Л. Франка - Автореферат

Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет УДК 13 (470) “1877/1950” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Антропологічний аспект філософської системи С.Л. Франка 09.00.05 - історія філософії Вершина Вікторія Анатоліївна Дніпропетровськ - 2007 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор філософських наук, професор, член- кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Гнатенко Петро Іванович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри філософії Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Аляєв Геннадій Євгенович, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін кандидат філософських наук, доцент Чичков Анатолій Григорович, Український державний хіміко-технологічний університет (м. Унікальність буття людини обумовлює постійну спрямованість її до глибинних основ свого існування і, в звязку з цим, проблема людини відноситься до розряду вічних філософських проблем. Така цілісність формується в метафізичному світогляді, найбільш яскраво представленому російською релігійною філософією в особі В.Соловйова, М.Бердяєва, М.Лосського, Л.Карсавіна, С.Франка та ін. Своє вирішення проблеми людини філософи даного напрямку прагнули знайти на шляхах пошуку основ гармонійної єдності людини, суспільства і світу, постійно вказуючи на взаємозвязок антропологічної і соціальної проблематики. Фактом суспільної свідомості російська релігійна філософія стає в останнє десятиліття ХХ ст. Фахівці відзначають не просто зацікавленість, але особливу увагу до російської філософії, що виражає певні очікування і надії, які повязуються з працями російських мислителів. Проблеми російської релігійної філософії розробляють такі вітчизняні і зарубіжні дослідники, як Г.Аляєв, П.Алєксєєв, Ф.Буббайер, Н.Гаврюшин, П.Гайденко, А.Гулига, П.Гуревич, І.Євлампієв, А.Єрмічев, В.Кантор, В.Панфілов, Ф.Свобода, С.Хоружий та ін. У сучасних соціально-історичних умовах виникає реальна можливість усвідомити і сприйняти філософську спадщину Франка у всій глибині поставлених ним фундаментальних проблем, центральною серед яких, безумовно, є проблема людського буття, взаємодії людини і соціуму. Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються наступні дослідницькі завдання: - розкрити зміст поняття “Срібний вік російської культури”, визначити основні характерні риси даної епохи і її вплив на формування світогляду С.Л.Франка; - виявити ідейні витоки і теоретико-гносеологічні передумови філософії С.Л.Франка, показати її самобутність; - порівняти філософсько-антропологічні погляди С.Франка і деяких його попередників (зокрема, Плотіна, І.Канта, К.Леонтьєва, В.Соловйова) з метою виявлення точок дотику і відмінності їх позицій в контексті зіставлення західноєвропейської та російської традицій; - здійснити критичний аналіз і розкрити зміст ключових понять соціально-антропологічної концепції С.Л.Франка (“особистість” - “соборність” - “служіння”); - проаналізувати розуміння С.Л.Франком феномену російської революції, яке безпосередньо витікає з його соціально-антропологічної концепції; - розглянути розуміння С.Л.Франком трагізму буття людини на основі інтерпретації ним творчості О.Пушкіна. Етика служіння дозволяє обєднати і примирити антагонізм двох онтологічних першооснов: людини і суспільства; - показано, що у всіх філософських побудовах С.Л.Франка послідовно виражене визнання споконвічної проникнутості людини і суспільства божественною всеєдністю, що створює основу для розуміння людини (“я”) і суспільства (“ми”) як нерозривно-незлиттєвої Всеєдності (обґрунтування Франком принципу соборності); - у результаті аналізу ключових понять соціально-антропологічної концепції розкрито розуміння С.Л.Франком феномену російської революції як підсумку єдиного європейського духовно-історичного процесу, в основі якого знаходиться гуманістична спроба людства відірватися від своєї божественної основи і затвердити нігілістичний раціоналізм граничної, позбавленої всякого духовного змісту і духовного кореня самодостатності людського розуму.