Дослідження соціально-антропологічної концепції С. Франка в контексті російської і західноєвропейської філософської традиції. Ідейно-теоретичні та гносеологічні витоки світогляду мислителя. Розуміння феномену російської революції та трагізму буття людини.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК 13 (470) 1877/1950 АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФІЛОСОФСЬКОЇ СИСТЕМИ С.Л. ФРАНКА Спеціальність 09.00.05 - історія філософії ВЕРШИНА ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА Дніпропетровськ - 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: Гнатенко Петро Іванович, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри філософії. Офіційні опоненти: Аляєв Геннадій Євгенович, доктор філософських наук, професор, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін; Чичков Анатолій Григорович, кандидат філософських наук, доцент, Український державний хіміко-технологічний університет (м. Унікальність буття людини обумовлює постійну спрямованість її до глибинних основ свого існування і, в звязку з цим, проблема людини відноситься до розряду вічних філософських проблем. Така цілісність формується в метафізичному світогляді, найбільш яскраво представленому російською релігійною філософією в особі В. Соловйова, М. Бердяєва, М. Лосського, Л. Карсавіна, С. Франка та ін. Своє вирішення проблеми людини філософи даного напрямку прагнули знайти на шляхах пошуку основ гармонійної єдності людини, суспільства і світу, постійно вказуючи на взаємозвязок антропологічної і соціальної проблематики. Фактом суспільної свідомості російська релігійна філософія стає в останнє десятиліття ХХ ст. Фахівці відзначають не просто зацікавленість, але особливу увагу до російської філософії, що виражає певні очікування і надії, які повязуються з працями російських мислителів. В роботах С. Франка було поставлено багато проблем, вирішення яких має велике значення для розвитку сучасної цивілізації. Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються наступні дослідницькі завдання: - розкрити зміст поняття Срібний вік російської культури, визначити основні характерні риси даної епохи і її вплив на формування світогляду С.Л. Франка; - виявити ідейні витоки і теоретико-гносеологічні передумови філософії С.Л. Франка, показати її самобутність; - порівняти філософсько-антропологічні погляди С. Франка і деяких його попередників (зокрема, Плотіна, І. Канта, К. Леонтьєва, В. Соловйова) з метою виявлення точок дотику і відмінності їх позицій в контексті зіставлення західноєвропейської та російської традицій; - здійснити критичний аналіз і розкрити зміст ключових понять соціально-антропологічної концепції С.Л. Франка (особистість - соборність - служіння); - проаналізувати розуміння С.Л. Франком феномену російської революції, яке безпосередньо витікає з його соціально-антропологічної концепції; - розглянути розуміння С.Л. Франком трагізму буття людини на основі інтерпретації ним творчості О. Пушкіна. Етика служіння дозволяє обєднати і примирити антагонізм двох онтологічних першооснов: людини і суспільства; - показано, що у всіх філософських побудовах С.Л. Франка послідовно виражене визнання споконвічної проникнутості людини і суспільства божественною всеєдністю, що створює основу для розуміння людини (я) і суспільства (ми) як нерозривно-незлиттєвої Всеєдності (обґрунтування Франком принципу соборності); - у результаті аналізу ключових понять соціально-антропологічної концепції розкрито розуміння С.Л. Франком феномену російської революції як підсумку єдиного європейського духовно-історичного процесу, в основі якого знаходиться гуманістична спроба людства відірватися від своєї божественної основи і затвердити нігілістичний раціоналізм граничної, позбавленої всякого духовного змісту і духовного кореня самодостатності людського розуму.