Проблемність людини та ілюзорність її "справжнього" образу. Популярність логіки плакальників в історії української філософії. Антропологічні фільтри локального в освіті. Виявлення антропологічних пасток локального в сучасній українській вищий освіті.
Аннотация к работе
АНТРОПОЛОГІЧНЕ У ВИКЛИКАХ ГЛОБАЛЬНОГО, АБО ПРО РИЗИКИ ПИСЬМЕННОЇ ЛЮДИНИ СТАТИ ДИКУНОМ О.Є. Гомілко, доктор філософських наук, професор, старший науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ Анотація Онтологічна відкритість природи людини оприявнює себе в метаморфозах людських способів сприйняття та схильностей, зумовлених впливом різних форм технологій. Сучасна глобальна епоха цифрових технологій та соціальних мереж підважує антропологічні підвалини модерної (книжної) культури, зумовлені абсолютизацію (екстеріоризацією) візуальної форми сприйняття. Ключові слова: антропологічні фільтри, варварство, глобальна епоха, візуальна культура, освіта, локальне, синестезія, людське буття. Засновник філософської антропології Макс Шелер стверджує, що «за останні приблизно десять тисяч років історії ми - перша епоха, коли людина стала «проблематичною» повністю, коли вона вже не знає, що вона таке, але водночас знає, що вона цього не знає» [3, с. Здебільшого такі знання стосуються її «темного боку», котрий Стівен Пінкер представляє через образи «внутрішніх демонів» людини, як-то хижацтво, домінування, помста, садизм та ідеологія [5, р. Адже поруч зі шляхетними людськими чеснотами рясніють і огидні риси. Умберто Еко каже про людину, що вона - «надзвичайна істота.