Сутність феномену неорелігії як певним чином організованого світу (універсума) цінностей. Основні антропологічні наслідки, обумовлені змінами в культурному полі України. Доцільність використання напрацювань Нових релігій в галузі освітянських технологій.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА УДК 130.2:398 Антропологічні підстави неорелігійних впливів на особу 09.00.04. філософська антропологія, філософія культури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Федотова Олена Володимирівна ХАРКІВ 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, кафедра теоретичної і практичної філософії. Захист відбудеться 20.04.2005р о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.06 при Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд._____ З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл.Свободи, 4 Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бортник Л.А. АНОТАЦІЇ Федотова О.В. Антропологічні підстави неорелігійних впливів на особу. У дисертації в межах аксіологічної та феноменологічної методологій розгортається ідея духовного творення людини й розуміння її сутності в межах неорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Проводиться ідея, що хоча сучасна релігійність - плюралістична, вона має антропологічну межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродження та оновлення релігійної духовності, сприяє подоланню сучасної антропологічної кризи. Релігійність визначається як людська здатність до самовизначення й самотворчості, виходу за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованість людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі, яка є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Харьковский национальный университет им. Каразина. Ключевые слова: “неорелигиозность”, “идеальная коммуникация”, религиозный поступок”, “духовный вакуум”, “технологическое общение”, “симулякр”. неорелігія антропологічний культурний 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Для України цей час став періодом глибокого переосмислення фундаментальних питань національного духовного буття, пошуку нових шляхів подальшого культурного розвитку народу, складовою якого є релігія та церква. Розглянутий період характеризується не лише відходом від політики державного атеїзму, початком відродження споконвічних форм релігійності, але й спонтанним лавиноподібним виникненням і розповсюдженням на території нашої держави нових релігійних рухів, більшість із яких не має аналогів у вітчизняній історії. Сприймаючи новітню нетрадиційну релігійність як загрозу традиційним формам духовності, їй навмисне надають викривальних характеристик, визначаючи даний феномен як деструктивний. Філософського-антропологічному осмисленню явища новітньої релігійності допомогло використання праць М. Вебера, К. Ясперса, П. Сорокіна, А. Тойнбі, З. Фрейда, Е. Фромма, робіт Х. Кокса, Т. Роззака, Е. Несбіта, П. Тілліха, Річ. Нібура, Р. Барта, У Еко, З. Баумена та інших філософів, в яких розглянуто співвідношення світських та релігійних цінностей, проблеми взаємозв’язку культури, суспільства і релігії. Наведені дослідники вбачають у феномені новітньої нетрадиційної релігійності прояв соціальних хвороб сучасного світу, при якому пошуки альтернативи можуть викликати більш важкі наслідки, призвести до непередбачуваних ситуацій, складніших, аніж ті, від яких людина намагається звільнитися. Розгляд неорелігій як ціннісних утворень, через які пізнається культура в цілому, потребував звернення до праць вітчизняних авторів, які містять аксіологічні інтенції, В.С. Малахова, С.В. Пролєєва, Н.В. Хамітова, С.Б. Кримського.