Виявлення онтологічного місця людини в креативному просторі теоцентричної світобудови. Особливість осмислення людини Григорієм Богословом як "частинки" Божества. Спростування визначального впливу неоплатонізму на становлення Григорія Назіанзина.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА УДК 1(091) “652” Антропологічні ідеї в релігійно-філософській спадщині Григорія Богослова Спеціальність 09. 00. 11 - релігієзнавство Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Білик Сергій Матвійович КИЇВ 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захист відбудеться „28” жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Україна, м. Київ, вул. Володимирська 60, ауд.330. Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Предко богослов неоплатонізм теоцентричний АНОТАЦІЯ Білик С. М. Антропологічні ідеї в релігійно-філософській спадщині Григорія Богослова. Обґрунтовано періодизацію становлення поглядів мислителя, визначено сутність і особливості кожного з періодів, розкрито історичні та духовні чинники впливу на становлення системи уявлень і переконань Назіанзина, як в середині Каппадокійського гуртка, так і самим мислителем. Схарактеризовано богословсько-антропологічні погляди Богослова, дано оцінку специфіці використання ним історико-порівняльного методу, риторичних прийомів, філософського підходу в дослідженні питань людини. Анализируя антропологию Григория Богослова мы видели, что структура его вероучения о человеке полностью вписывается в линию апостола Павла и позднейших Отцов церкви, которую схематически можна отобразить в три фазы: состояние до грехопадения, естественное состояние и последующий этап после воскресения (возрождения) в Вечности, „будущем веке”. Окрім того, у самому Каппадокійському гуртку був свій антрополог Григорій Ниський, праця якого „Про улаштування людини” привернула до себе увагу багатьох дослідників.