Основні відомості про показники стану здоров’я населення. Оцінка образу життя. Поширеність інфекційних та паразитарних захворювань, хвороб нервової системи, кровообігу, органів дихання, травлення, хвороб шкіри та підшкірної залози, сечостатевої системи.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет природоохоронний Кафедра прикладної екології ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ на тему «Антропогена складова формування стану здоров’я населення Одеської області « Виконав Керівник проекту: ст. викл. Цілю дипломного проекту є аналіз показників захворюваності населення Одеської області, визначення ролі певних техногенних факторів у їх формуванні. Вихідними даними для дипломного проекту стали показники поширюваності та захворюваності усього населення Одеської області у розрізі адміністративних районів за період з 2006 по 2010 роки шістнадцятьма класами у відповідності до діючої медичної класифікації. У першому розділі надано відомості про показники стану здоров’я населення, а саме поширеність, захворюваність, загальна народжувальність, загальна смертність та інші. В третьому розділі більш детально проаналізовано основні фактори техногенного впливу на довкілля на території Одеської області, а саме динаміка антропогенного впливу на атмосферне повітря, водні та земельні ресурси, з 2005-2010 років. На думку С. М. Новикова в ланцюгу причинно-наслідковому зв’язку, детермінуючих здоров’я, груп показників верхнього рівня, узагальненості може включати: смертність, захворюваність, інвалідність, вираженість до нозологічних симптомів, рівнів стресу, ступінь обмежений соціальною та біологічною активністю, емоційний статус, самооцінку здоров’я. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 176056, 1 осіб/100 тис. до 190360, 1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 174577, 6 осіб/100 тис. до 186786, 5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити, що тут показники значно нижчі і зростають з 144057, 7 осіб/100 тис. до 160590, 7 осіб/100 тис. Рисунок 2. 1- Поширеність усіх захворювань в 2006-2010 роках Більш докладний аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності усіх захворювань спостерігалися у Ананівському районі (102344, 4 осіб/100 тис.), Арцизькому (130023, 2 осіб/100 тис.), Комітернівському (131196, 9 осіб/100 тис.) районах, а у 2007 році в Балтському (126366, 7 осіб/100 тис.), Миколаївському (130151, 9 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Татарбунарському (179354, 8 осіб/100 тис.), у 2009 р. також у Татарбунарському (185356, 9 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Балтському (176418, 9 осіб/100 тис.), Кілійському (177182, 3 осіб/100 тис.), та Татарбунарському (184155, 6 осіб/100 тис.) районах. 2 представляє собою динаміку показників поширеності інфекційних та паразитарних захворювань за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 4453, 4 осіб/100 тис. до 4368, 7 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4259, 8 осіб/100 тис. до 3948, 7 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити, що тут показники значно нижчі і зростають з 3852, 2 осіб/100 тис. до 3728, 3 осіб/100 тис. Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у Біляївському районі (1698, 0 осіб/100 тис.), 2007 р., Біляївському (1910, 2осіб/100 тис.), у 2008 р., Біляївському (2058, 4 осіб/100 тис.), Біляївському (2131, 8) у2009р., а у 2010 році в Овідіопільському (126366, 7 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Б-Дністровському (6269, 1 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Татарбунарському (6444, 4 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Татарбунарському (6994, 7 осіб/100 тис.), а також у 2007 р. Татарбунарському (7254, 0 осіб/100 тис.), у 2006 р. ці показники знову спостерігалися у Татарбунарському (6818, 9 осіб/100 тис.) районах.