З’ясування типологічних особливостей антивоєнних романів "На Західному фронті без змін" Е.М. Ремарка, "Людина і зброя" та "Циклон" О. Гончара, їх поетикальних парадигм. Визначення національно-мистецьких феноменів української та німецької прози ХХ ст.
Аннотация к работе
2 Г ? 31 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Спеціальність 10.01.05 - Порівняльне літературознавство Антивоєнний роман Ремарка і Гончара: проблеми типології Галич Катерина Олександрівна Тернопіль - 2009 Дисертація є рукописом Роботу виконано на кафедрі теорії літератури та журналістики Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Гуменний Микола Хомич, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Творчість обох письменників - Олеся Терентійовича Гончара й Еріха Марії Ремарка досліджена досить глибоко. Основними векторами і гончарознавства, і ремаркознавства було визначено створення якнайповнішого життєпису митців, дослідження історіографії та філософського підґрунтя їхньої творчості, проблемно-тематичних обріїв окремих новел, оповідань, повістей, романів тощо. Метою роботи є компаративне прочитання антивоєнних романів “На Західному фронті без змін” Е.М. Ремарка, “Людина і зброя” та “Циклон” О. Гончара і з’ясування типологічних особливостей їх поетикальних парадигм, визначення національно-мистецьких феноменів української та німецької прози ХХ ст. на матеріалі творчості зазначених письменників. Для реалізації поставленої мети послідовно виконувалися такі завдання: - вивчення й систематизація історіографічних студій романістики Е.М.Ремарка і О. Гончара у світовому й національному контекстах; - дослідження способів художнього осмислення теми війни і миру в українській та німецькій прозі ХХ ст. на тлі загальноєвропейських літературних тенденцій (на матеріалі романістики Ремарка і Гончара); - з’ясування особливостей художньо-філософського зображення батальних сцен в антивоєнних романах вказаних письменників; - визначення специфіки і функцій натуралістичних описів у досліджуваних творах; - простеження поліаспектності виявів ретроспекції; - аналіз визначальних особливостей авторських відступів; - характеристика видів, прийомів і функцій портретування; - визначення особливостей діалого-монологічного мовлення персонажів; - окреслення поліфункціональності пейзажів, інтер’єрів та їх колористичного зображення. Нова хвиля зацікавлення Ремарком розпочалася у вісімдесятих роках.