Поняття, мета, методи та форми державного впливу на господарську діяльність. Антимонопольний комітет України як орган, який забезпечує державний захист конкуренції. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства, напрями його вдосконалення.
Аннотация к работе
ВСТУП Актуальність теми. Оскільки в умовах сучасної економіки ринок сам по собі не може забезпечити певну економічну стабільність, активну роль в її стабілізації зобов’язана відігравати держава. Це відбувається шляхом формування відповідної державної антимонопольної політики, пріоритетними завданнями якої є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції, обмеження монополістичних зловживань в економіці, демонополізації економіки, що призведе до ефективного використання суспільних ресурсів, вільного вступу на ринок для підприємців, свободу споживачів у виборі товарів широкого асортименту, кращої якості за більш низькими цінами. В Україні становлення національного антимонопольного законодавства почалося на початку 90-х років минулого століття і воно ще «молоде» та не достатньо розвинене. Метою даною роботи є розкриття основних засад антимонопольного регулювання, як особливої форми державного регулювання господарської діяльності. Об’єктом дослідження виступають відносини, які виникають між антимонопольними органами й суб’єктами господарювання в процесі здійснення контролю у сфері захисту економічної конкуренції. У цих умовах для забезпечення конкуренції було необхідне антимонопольне законодавство. З втратою чинності 1 січня 2011 року Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» і заміною терміну «патентування» на «збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності» і відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України громадяни-підприємці, які здійснюють діяльність з надання платних побутових послуг за переліком визначених Кабінетом Міністрів України або діяльність у сфері розваг, чи займаються торгівельною діяльністю у пунктах продажу товарів або торгівлею валютними цінностями, зобов’язані сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності для придбання торгового патенту [6].