Форми антимонопольної політики в Україні та необхідність використання світового досвіду антимонопольного регулювання у вітчизняній економіці. Аналіз основних методів та показників діагностування ринкової влади монополіста та наслідків монополізації.
Аннотация к работе
Міністерство аграрної політики України Полтавська державна аграрна академія Кафедра економічної теорії та економічних досліджень МІЖДИСЦИПЛІНАРНА КУРСОВА РОБОТА з дисциплін загальноекономічної підготовки на тему «Антимонопольна політика держави і її місце у встановлення сучасних ринкових відносин в Україні» студентки Волошко Анастасії Сергіївни Науковий керівник Солтис Володимир Васильович Полтава 2012 Зміст РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО 1.1 Об’єктивні основи, необхідність та спрямованість антимонопольної політики держави 1.2 Форми антимонопольної політики в Україні та необхідність використання світового досвіду антимонопольного регулювання у вітчизняній економіці Розділ 2 Монопольна влада та шляхи її врегулювання в україні 2.1 Методи та показники діагностування ринкової влади монополіста та наслідки монополізації 2.2 Особливості регулювання діяльності природних монополій 2.3 Антимонопольне законодавство України та напрями його вдосконалення Розділ 3 МАКРОЕКОНОМІЧНА теорія регулювання та антимонопольна політика держави 3.1 Інструменти впливу антимонопольної політики на вітчизняну економіку 3.2.Труднощі впровадження антимонопольної та регуляторної політики держави 3.3 Економічні наслідки антимонопольної політики в Україні Висновки Список використаної літератури Вступ В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Монополії, процес монополізації економіки мають істотні негативні наслідки: -монополії придушують конкуренцію - важливу рушійну силу економічного прогресу; -вони здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції і підвищуючи її ціну; -схильні до уповільнення науково-технічного прогресу; -схильні до хижацького використання природних ресурсів та забруднення довкілля; - розорюють малий та середній бізнес; монополізують засоби масової інформації, за допомогою яких впливають на свідомість населення у необхідному їм напрямку; -здійснюють тиск на уряд у пошуках неправомірних пільг та привілеїв. Основною суспільною метою конкуренції є досягнення економічної ефективності на базі оптимального розподілу ресурсів, максимального використання досягнень науково-технічного прогресу, забезпечення виробництва товарів з мінімально можливими витратами. На сьогодні принципу розподілу зазначених функцій відповідає організація державного регулювання в електроенергетиці, на ринках нафтогазового комплексу та окремих суміжних ринках, де його здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) [6].