Величезна роль міфів в культурній свідомості людини будь-яких часів. Становлення вірувань як тотемізм, фетишизм, анімізм, антропоморфізм. Процес відродження міфологічної свідомості в європейських культурах. Періодизація розвитку грецької міфології.
Аннотация к работе
Реферат Антична міфологія Міфологія загалом та антична міфологія зокрема є унікальним синкретичним продуктом поетично-інтелектуальної творчості людства. Починаючи з ХІХ століття, з активної діяльності німецьких романтиків, які розглядали міфологію як центр та ядро поезії, інтерес до міфу та міфології постійно зростав. Знати міфи, за твердженням авторитетного румунського дослідника міфології та історика релігій Мірча Еліаде, означає «наблизитися до тайни походження всіх речей», адже «завдяки міфу, світ розуміється як досконало організований, розумний та значущий Космос». Завдяки міфу звичайна людина та людина творча доходять до первісної суті явищ, відтворюючи у своїй свідомості первісну та непорушну цілісність світу, а поети і письменники через своє поетичне слово пригадують та обіймають цю первинну прадавність міфу (смислу), тому, за проникливим словом польського письменника і художника Б. Шульца, будь-яка поезія являється міфотворчістю, задача якої - відтворювати міфи про світ. Німецький філософ-ідеаліст та романтик Ф. Шеллінг зазначав, що міфологія є необхідною умовою та первісним матеріалом будь-якого мистецтва. Визначень міфології та міфу в сучасній науці є багато, адже, за словом М. Еліаде, знайти універсальне визначення доволі не просто, тому що «міф є однією з найскладніших реальностей культури». Однак усталеним у розумінні міфу є те, що міф розповідає про діяльність надприродних істот та прояви їхньої могутності, він сприймається як первісне ядро духовної творчості людини. Однак вже давні греки стали дивитися на міф як на «вигадку», «фантазію», тому міф (?????) у перекладі з грецької мови означає «слово», «переказ», «сказання», тобто, давньогрецькі міфи - це слово («слова») про богів та героїв. Карл Густав Юнг (1875-1961), засновник аналітичної психології, швейцарський психіатр і психолог, висунув концепцію архетипів, в основі якої лежала генетико-типологічна близькість архетипу і міфу. За легендою, Зевс послав двох птахів з різних сторін, щоб визначити, де знаходиться центр землі. Ці птахи зустрілися саме у Дельфах, де на місці їхньої зустрічі і був збудований славнозвісний храм Аполлона. Загалом, виділяють наступні категорії міфів (за класифікацією Є. Мелетинського): Етіологічні міфи (букв. Еврінома царювала на Олімпі, поки владу не захопили Кронос та Рея (О.Ф. Лосєв розповідає про існування іншої версії виникнення світового яйця: срібне Яйце в Ефірі зніс Хронос, та після розколу цього яйця виникли Гея та Уран).