Аномальний тепловий потік та його геотермічна інтерпретація в центральній частині Українського щита - Автореферат

НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАЇНИ IНСТИТУТ ГЕОФIЗИКИ iм. С.I. СУББОТIНА УДК 550.36 551.2 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук АНОМАЛЬНИЙ ТЕПЛОВИЙ ПОТІК ТА ЙОГО ГЕОТЕРМІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА Гордієнко Іван Вадимович (04.00.22 - Геофізика) Київ - 1999 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна Національної Академії наук України Науковий керівник Доктор геолого-мінералогічних наук Кулик Сергій Миколайович Інститут геофізики Національної Академії наук України Провідний науковий співробітник Офіційні опоненти Осадчий В.Г., д.г.-м.н., виконуючий обов’язки головного наукового співробітника (Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України, Львів) Оровецький Ю.П., д.г.-м.н., завідувач відділу геологічних проблем глибинної геофізики (Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України) Провідна установа: Київський університет ім. Тараса Шевченка, кафедра геофізики Захист відбудеться “ 27 ” вересня 1999 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.200.01 при Інститутi геофізики Національної Академії наук України за адресою: м.Київ, пр. Велике значення геотермічних досліджень для вирішення різноманітних проблем глибиної геології та фізики Землі вже давно не викликає сумнівів. Здається явною роль вивчення теплового потоку (ТП) в ряду геотермічних досліджень: саме цей параметр найбільш повно характеризує теплову ситуацію в регіонi, дає можливість розраховувати температури (Т) на глибинах, недосяжних для свердловин, будувати теплові моделі кори та мантії Землі, вивчати регіональну та загальну теплову історію планети. Але вивчення теплового потоку не привертає тієї ж уваги та сил, що концентруються в інших галузях глибинної геофізики, накопичення інформації на континентах та океанах йде доволі повільно, не зважаючи на сорокарічну історію сучасної геотермії лише в останній час увага привернута до визначення глибинних (не змінених приповерхневими впливами) значень ТП. Дослідження виконувалися в межах робiт за плановими темами відділу тектоносфери ІГФ НАНУ “Вивчення тектоносфери зон молодої активізації України“ (1992-1996р.р.) та “Геофізичні та геодинамічні моделі тектоносфери України“ (з 1997р.), а також в межах робіт по гранту U 59000 Міжнародного наукового фонду “Виділення та дослідження зон молодої активізації України”, грантам 6.3/21 (“Вивчення тектоносфери зон активізації Українського щита та Донбасу”) та 6.4/6 (“Геотермічний Атлас України”) Державного фонду фундаментальних досліджень України, проектам 1/96 (“Геофізичні дослідження та геофізичні моделі золоторудних дільниць на Українському щиті та в Донбасі”) та 3/97 (“Розробка технології виділення по геофізичним даним дільниць, що перспективні на золоте зруденiння, в межах рудних полів Донбасу”) Державної програми “Золото України”, гранту Президії Національної Академії наук України “Банк геотермічних даних України“. Метою роботи є визначення та вивчення у центральнiй частинi УЩ досить регулярних на теріторії України аномалiй теплового потоку зон сучасної активiзацiї, їх можливої природи, та вiдповiдних глибинних процесiв i їх вiдображення у iнших фiзичних полях. Вперше досягнута на досить значній теріторії (приблизно 12 тис. км2) висока щільність мережі визначень ТП (1530 значень), що дозволило вивчати досі невідомі особливості структури теплового поля. Висунута гіпотеза сучасного глибинного процесу у зоні початкового етапу тектоно-магматичного процесу. Більшість робіт за темою дисертації було надруковано у співавторстві, що відображає стиль комплексних геофiзичних дослiджень у відділі тектоносфери - лише невелика кількість експериментальних операцій може бути виконана одноосiбно, а усі інші потребують участi кiлькох фахiвцiв рiзних спецiальностей. Розглянуто структурні форми та склад протерозойських порід амфіболітової фації метаморфізму Інгуло-Інгулецької серії (потужністю до 10 км), їх здатність утворювати перші відсотки розплаву за РТ-умов, що відповідають глибині до 10 км та температурі коло 6000С, та значний відсоток графітових гнейсів у складі серії. Подальші роботи проводилися В.В.Гордієнко, Кутасом Р.І., О.В.Завгороднєю та іншими. Тепловий поток є добуток геотермічного градієнту та теплопровідності порід, що долає свердловина. В переважній більшості неглибоких (15-160 м) свердловин були тільки виміри Т на забої. 310 групових значень були отримані шляхом об’єднання у групи 1530 “індивідуальних” ТП.