Класифікація економічних систем. Раціональний "господарський лад". Неоліберальна методологія Ойкена. Теорія ділового циклу. Економічна роль держави. Теорія соціально-ринкового господарства. Система приватної власності. Соціальні проблеми та їх вирішення.
Аннотация к работе
Одним з основоположників і головних теоретиків неолібералізму вважають Фрідріха фон Хайєка (1899-1992), лауреата Нобелівської премії за праці з теорії грошей і конюнктурних коливань, а також взаємовпливу економічних, соціальних та інституціональних процесів. Австрієць з походження, у 20-х pp. він навчається у Віденському університеті, після закінчення якого, отримавши дипломи юриста й економіста, обіймає посаду директора Австрійського центру економічних досліджень. Провідною складовою методології Хайєка efідея «спонтанного порядку»!. Хайєк фактично відмовляється від неокласичної доктрини економічної рівноваги, стверджуючи, що такого стану реально не існує. Німецька школа неолібералізму Основоположником неоліберального напрямку німецької економічної теорії по праву вважають Вальтера Ойкена, який у повоєнні роки заснував цілу школу, що займалась проблемами впровадження в життя неоліберальних ідей.