Семантичні та функціонально-стилістичні особливості англійської лексики в текстах публіцистичного, інформаційного, наукового стилів. Формування лексичної бази української мови (кінець XX – початок XXI ст.). Основні причини запозичень англіцизмів.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Спеціальність 10.02.01 - українська мова Англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця XX - початку XXI століть Майструк Тетяна Сергіївна Дніпропетровськ 2010 Дисертацією є рукопис. Загальна характеристика роботи семантичний англіцизм мова лексика Кінець XX - початок XXI ст. характеризується активізацією науково-технічного прогресу, перетвореннями в суспільно-політичному, економічному, культурному житті України, що знаходить своє відображення в мові. Швидке й не завжди виправдане надходження англомовних одиниць порушило проблему збереження національної самобутності української мови та стало причиною двостороннього ставлення мовців до англіцизмів: з одного боку, розуміння необхідності заповнення термінологічних та понятійних лакун, з іншого, - протидія масової культурно-мовної свідомості потоку іншомовних елементів як тому, що порушує національні основи. У зв’язку з сучасною тенденцією англізації та з неоднозначним ставленням реципієнтів до запозичень важливим є дослідження функціонального призначення англомовних лексем в українській мові. Лінгвістичні розвідки вітчизняних та зарубіжних мовознавців були спрямовані на різнобічне вивчення аспектів англійських запозичень. Так, науковці намагалися дати їм загальну характеристику (С. Рижикова, О. Дьолог, І. Каминін, О. Зеленін), розглядали їх семантичні групи (В. Сінгалевич, Н. Попова), значною мірою увагу мовознавців привертав також процес освоєння англійської лексики в українській мові, її словотвірний потенціал (І. Кулинич, Є. Козир, О. Дьолог, Л. Кислюк), доцільність її використання та вплив на культуру мови (М. Каранська, Т. Зогоруйко, І. Фаріон, Т. Кияк, Г. Шаповалова), досліджувалися англіцизми в окремих царинах: у мові реклами (М. Кириленко, С. Федорець), у мові ЗМІ (В. Лєснова, О. Йолкіна, Н. Босак, В. Печерська). Доцільним видається аналіз особливостей уживання англіцизмів у текстах публіцистичного, інформаційного та наукового стилів, адже саме вони найактивніше реагують на мовні інновації, серед яких провідне місце належить англійським запозиченням. Досягнення мети передбачає розв’язання таких основних завдань: 1) відстежити сучасні тенденції запозичення англійської лексики в українську мову; 2) установити номенклатуру семантичних груп англійських запозичень; 3) виявити частотність уживання англіцизмів різних семантичних груп у текстах інформаційного, публіцистичного та наукового стилів; 4) ідентифікувати особливості реалізації номінативної функції англіцизмів різних семантичних груп; 5) розкрити функціонально-стилістичний потенціал англомовних лексем у текстах різного комунікативного призначення; 6) дослідити вплив англійських запозичень на культуру мовлення. Кривий Ріг); щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу Криворізького державного педагогічного університету. Публікації. Підрозділ 1.3 «Питання про призначення англіцизмів та їх уплив на лексичний склад української мови» окреслює розгортання наукової дискусії, яка спалахнула в сучасному мовознавстві між Т. Лещуком, І. Каминіним, Є. Карпіловською, В. Радчуком, І. Фаріон, Л. Полюгою, О. Стишовим та іншими відомими лінгвістами щодо доцільності впровадження англійської лексики в мовний обіг та її значення для української мови.