Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні. Суть, види та роль податків у розвитку підприємництва. Зарубіжний досвід у сфері оподаткування підприємств. Прямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств.
Аннотация к работе
Аналіз впливу податків на розвиток підприємництва в Україні 1. Теоретичні аспекти системи оподаткування підприємств 1.1 Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та обєкти оподаткування. Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 р. В останньому варіанті закону дано більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування, а також понять системи оподаткування, платників податків і зборів, обєкта оподаткування; обовязків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів. Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, що складаються у держави з юридичними і фізичними особами, які мають специфічне призначення - мобілізацію коштів у розпорядження держави. Всі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до Державного бюджету України. Воно базується на єдності їхніх основних ознак (обовязковість сплати, примусовий характер, здійсненняконтролю за їх надходженням з боку єдиного органу державної податкової адміністрації). Залежно від характеру осіб, (податок на прибуток, податок на додану вартість тощо), податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел тощо). Непрямі податки (податки на споживання) стягуються в процесі реалізації товарів чи послуг, включаються у вигляді надбавок до їх ціні і сплачуються споживачем. В США, наприклад, на рівні федерації відповідальність за злочини в сфері оподаткування регулюється Кодексом внутрішніх державних доходів 1954 року, у Франції - Загальним кодексом про податки 1950 року, у Німеччині - Положенням про податки 1977 року, а у Великобританії та Італії - окремими спеціальними законодавчими актами про податки.