Полководницький геній історичного діяча Стародавнього світу Юлія Цезаря: досягнення вищого ступеня досконалості римського військового мистецтва та монархічні тенденції політики. Аналіз форм і методів управління в Римській імперії, їх переваги і недоліки.
Аннотация к работе
Реферат на тему: Аналіз управління в період правління Юлія Цезаря Зміст Вступ 1. Криза Римської республіки 2. Римська імперія в кінці правління Юлія Цезаря 5. Оцінка системи управління Юлія Цезаря Висновок Література Вступ Мало хто з історичних діячів Стародавнього світу викликає стільки суперечливих коментарів, як Гай Юлій Цезар. Одні історики звеличують полководницький геній божественного Юлія, захоплюються його ораторським та письменницькою майстерністю. Дурова йдеться про те, що монархічні тенденції політики Цезаря ні в кого в Римі не викликали сумніву. Цезар не приховував, що вважає державний лад республіки не тільки застарілим, а й просто мертвим. Як зясувалося, вони були погано пристосовані до потреб держави, що включав всю Італію і володів великими землями Середземноморя. Їх вожді - Сулла і Марій (а після його смерті в 84 році до н.е. - Цінна) - вже відкрито повернули зброю один проти одного, а переможці розправлялися з переможеними, задіявши механізм страт, конфіскацій і посилань. Для проведення всіх тих планів, які задумав Цезар, влада його повинна була бути можливо сильною, можливо необмежений, можливо повною, але при цьому, принаймні на перших порах, вона не повинна була виходити формально з рамок конституції.