Аналіз структури та екологічного стану угруповань водяних рослин із застосуванням дистанційного моніторингу та системних методів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГІДРОБІОЛОГІЇ УДК [(581.526.3:681.5):574.5](08) АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ УГРУПОВАНЬ ВОДЯНИХ РОСЛИН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ДИСТАНЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ ТА СИСТЕМНИХ МЕТОДІВ 03.00.17-гідробіологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Звенигородський Едуард Леонідович Київ 2000 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті гідробіології НАН України Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Сіренко Лідія Якимівна, головний науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, Андрієнко Тетяна Леонідівна, зав. міжвідомчою лабораторією наукових основ заповідної справи НАН України та Мінекобезпеки України, Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України доктор біологічних наук, Антомонов Михайло Юрійович, зав. лабораторією математичних та інформаційних методів у гігієні Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України. Провідна установа: Інститут біології південних морів ім. О.О.Ковалевського НАН України, м.Севастополь. В умовах загострення екологічної кризи внаслідок посилення впливу антропогенних факторів та гідротехнічного будівництва на водні обєкти, разом із труднощами фінансування фундаментальних та прикладних проектів, постає оптимізаційна проблема зниження собівартості моніторингових екологічних досліджень в комплексі з підвищенням їх природоохо-ронної ефективності (Романенко, Оксіюк. та ін., 1990, 1998; КНД 211.4.010-94). Однак проведений нами багаторічний аналіз наявної інформації та методів дистанційного контролю поверхневих вод, підібрана і апробована на широкому загалі гідробіологічних завдань нова формаль-на теорія обробки дистанційної екологічної інформації дали змогу створити єдину методологічну концепцію та відповідні компютерні засоби її автоматизації (Сіренко, Звенигородський, 1998). Обмеженість та неточність кінцевих результатів дистанційного екологічного моніторингу водних обєктів на сьогоднішній день обумовлюються двома основними причинами: - проблемою достовірної дешифровки зображень гідробіологічних обєктів (наприклад, вищих водяних рослин та їх угруповань, що виконують важливу індикаційну функцію в навколишньому середовищі) при супутниковому фотографуванні акваторій (Кондратьев, Шумаков, 1990; Фeдoрoвcкий, Сиренко и др., 1996, 1998); - відсутністю єдиної стандартизованої методологічної основи обробки й узагальнення інфор-мації для потреб природоохоронної діяльності (Гродзинський, 1993; Лаврик и др., 1998). Окремі дослідження виконувалися згідно угод про творчу співдружність з Центром аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України. Вперше для аналізу структури та екологічного стану комплексів рослинних асоціацій (на прикладі ділянок гирла Дунаю та дніпровських водосховищ) розроблено теоретичні основи, методи та алгоритми застосування фундаментальних положень теорії розмитих множин та нечіткої логіки, яка до цього часу не використовувалася в гідробіології. Запропоновано оригінальні способи автоматизованого аналізу стану екосистем водних обєктів за блоками сольовий склад, трофосапробіологічні показники та специфічні токсиканти. Дунай та Київського водосховища традиційними методами проводилася на підставі польових досліджень к.б.н Клоковим В.М., к.б.н. Дяченко Т.М. та інж.